Відео

15 лютого – Стрітення. Що категорично заборонено робити в цей величний день?

Деталі

Цікаво

15 лютого 2017, 09:08

Стрітення відзначають через 40 днiв пiсля Рiздва Христового. Його в народі ще називають «Стрічання”, “Громиця”, “Зимобор”.
На Стрітення, за народними уявленнями, зима іде туди, де було літо, а літо – де була зима. Дорогою вони зустрічаються і говорять між собою:
– Боже, поможи тобі, зимо! – каже літо.
– Дай, Боже, здоров’я! – відповідає зима.
– Бач, зимо, – дорікає літо, – що я наробило і напрацювало, ти поїла і попила!
В народі уявляли, що навесні Зима – стара баба, а Літо – молода дівчина.
На Стрітення Зиму веде попід руки старий дід Мороз, вона зігнулася, трясеться і ледве йде. Кожух на бабі Зимі полатаний, чоботи подерті, а в хустці на голові миші діри погризли, і з тих дір сиве волосся стирчить. В руках Зима несе надщерблений кошик з льодом, а через плечі у неї – порожнісінька торба.
У Літа вінок на голові, сорочка, квітами мережена, зелена плахта, – весела і вродлива дівчина. Літо несе в руках серп і сніп жита та пшениці.
«При зустрічі стара Зима і молоде Літо сперечаються між собою – кому йти, а кому вертатися? Якщо до вечора стане тепліше – Літо пересперечало Зиму, а якщо холодніше – Зима. “…Та як би зима вже не хвицалась, а як літо посміхнеться, то сонце засяє, вітер повіє і земля проснеться!» – каже Олекса Воропай у книзі “Звичаї нашого народу” про зустріч літа з зимою.
В цей день в церквах України святили воду та свічі. Посвячені на Стрітення свічки звалися “громичними”, бо їх запалювали і ставили перед образами під час грози, щоб оберегти людей і худобу від грому. В день Стрітення, коли приходили з церкви, запалювали “громичну” свічку – “щоб весняна повінь не пошкодила посівам і щоб мороз дерев не побив».
Коли святили в церкві воду, селяни набирали тієї води в нову – ще не вживану – посудину, приносили додому і пильно берегли. Цій воді приписувалась магічна сила. За народним уявленням, це – цілюща вода. Нею натирали хворі місця і вірили, що “поможе”. Найкраще ця вода ніби помагала від “пристріту” – від хвороби, що її спричиняло “погане” око.
Колись, як чумак виходив у дорогу, господар давав йому хліб, сіль і кропив стрітенською водою волів, воза і самого чумака, примовляючи: “Боже тебе збережи!”. Так само і батько відряджав сина на війну, скроплюючи стрітенською водою на щасливе повернення.
Господарі також ворожили на врожай, виставляючи на ніч тарілку з зерном на двір. Якщо ранком є роса – врожай, нема роси – немає врожаю.
Народні прикмети
Ясна і тиха погода в цей день віщує добрий урожай поля і роїння бджіл.
Вітер – погана ознака.
День Стрітення теплий і сонячний, то і весна тепла.
Якщо на Стрітення дорогу перемітає – весна буде пізньою і холодною.
Якщо в цей день сніжок – весною буде дощик, тобто весна буде затяжною і дощовою.
Передбачити погоду могла і курка: якщо нап’ється біля порогу води – весна буде теплою і ранньою.
Цього дня відлига – на ранню й теплу весну, сніг – на дощову, тривалу, а коли хуга – весна буде пізня й холодна.
Якщо в цей день не видно сонечка – чекай суворих морозів.
Якщо на Стрітення холодно, то вже скоро весна.
Якщо у цей день хуртовина дорогу перемете – весна буде пізня й холодна.
Якщо на Стрітення сонце визирає з-поза хмар, то весна не забариться, а якщо цього дня не буде видно сонця, то 24 лютого вдарять морози.
Якщо 15 лютого випав сніг – на дощову й холодну весну.
Як на Громницю з дахів тече, то довгою буде зима.

Джерело: сайт «Золота середина»

• < Попередня
• Наступна >