Родина Терещенків збудувала пів країни, а потім прийшли росіяни…

Деталі

Суспільство

31 серпня 2026, 17:28

«Вони збудували пів країни, потім прийшли росіяни…» — це назва відомого випуску історичного проєкту «Реальна історія» з Акімом Галімовим, присвяченого легендарній династії Терещенків.
Цей вислів підкреслює колосальний внесок українських підприємців, меценатів та цукрозаводчиків у розбудову інфраструктури, економіки, культури та архітектури України у XIX — на початку XX століття.
Родина Терещенків походила з козацького роду з Глухова. Завдяки розуму, праці та підприємницькому таланту вони стали однією з найбагатших родин Російської імперії, але завжди ідентифікували себе як українці. На їхньому родинному гербі було викарбовано девіз: «Прагненням до суспільної користі».
Вони звели десятки цукрових та рафінадних заводів, розбудовували залізниці, відкривали млини та лісопилки, перетворивши Україну на світового лідера цукрової інфраструктури.
Значна частина історичного центру Києва збудована їхнім коштом або за їхнього сприяння. Сюди належать корпуси сучасного Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, лікарня «Охматдит», Київський політехнічний інститут, Володимирський собор, будівля Театру оперети та Національна художня академія.
Терещенки зібрали унікальні колекції мистецтва. Сучасні київські музеї — такі як Національний музей «Київська картинна галерея» (колишній Музей російського мистецтва), Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, Національний музей Тараса Шевченка — розташовані у колишніх палацах Терещенків і наповнені експонатами з їхніх приватних колекцій.
Окрім Києва та Глухова, родина звела розкішні палацово-паркові ансамблі у регіонах, наприклад, знаменитий палац Терещенків у смт Червоне Житомирської області.
Після більшовицького перевороту та приходу радянської («російської») влади у 1917–1919 роках майно родини було повністю націоналізоване, заводи відібрані, а унікальні палаци та маєтки розграбовані або перетворені на комунальні заклади.
Більшість представників роду Терещенків були змушені емігрувати за кордон, рятуючи власні життя від більшовицького терору.

Більше і детальніше у сюжеті: