Відео

Марко Вовчок і Черкащина

Деталі

Цікаво

10 січня 2021, 15:44

Письменниця приїздила в наш край не менше трьох разів.

Як повідомляють в обласному краєзнавчому музеї, обставини першого приїзду такі. У січні 1851 р. сімнадця­тирічна Марія Вілінська стала дружиною колишнього «кириломефодіївця», одного з спо­движників Т.Г.Шевченка Опанаса Васильовича Марковича.
Маркович з молодою дружиною, шукаючи місця ро­боти, приїхав у травні 1851 р. в маєток свого дядька Іва­на Івановича Керстіна (відставний майор, деякий час працював суддею в Золотоноші), який мешкав у селі Гайворонщина (нині Рождественське Драбівський р-н). Один із кутків цього села ще й зараз зветься Гайворонщиною, або Керстинівкою, яка трансформувалася в - Керсунівка. І греблю через річку Золотоношку називають Керсунівською. Був ще й ставок, і гай біля нього такої ж назви.
Тут же в Гайворонщині Марко Вовчок написала одне з найперших своїх оповідань російською мовою.
Також, Марко Вовчок прагнула доско­нало вивчити українську мо­ву і разом із своїм чоловіком записувала народні пісні, каз­ки, перекази, мріяла видати окремими збірками ці перлини народної творчості.
Так були записані пісні «Те­че вода холодная з-під кореня дуба» у с. Великий Хутір, «Ви­летіла галка з темного гайка» у Гайворонщині, «Горобейко в садку, в садку» у с. Мицалівці під Золотоношею. На Черкащині записані також «Ой місяцю, місяченьку», «А в перепілки да голівка болить».
Письменниця у Гайворонщині, з не­великими перервами для виїз­ду в Пирятин та Золотоношу, жила від травня до кінця літа 1851 р.
Другий приїзд відбувся 1885 року.
Другий чоловік Марко Вовчок Михайло Дем'янович Лобач-Жученко - дістав посаду наглядача 3-ї округи земельних наділів у містечку Богуславі колишньо­го Канівського повіту. У серп­ні того ж року Марко Вовчок оселилася в Богуславі, у бу­динку домовласника, дільнич­ного мирового Володимира Антоновича Колусовського, де прожила до грудня 1885 р. Звідти вона виїхала до сина Богдана в Катеринославську губернію, де той відбував покарання за революційну діяль­ність. А в червні 1886 р. оселилася в с. Хохітві, недале­ко від Богуслава, на мальов­ничому березі Росі, де й пере­бувала з невеликими перерва­ми до грудня 1893 р.
В листі до своєї куми в Стеблів читаємо наступне: «Пишу тобі, щоб ти знала, що мене ще вовк не з'їв, а жива я здорова і гуляю по такому саду, що й нема, і тече через його Рось - все так, як я люблю». Кума із Стеблева, до якої пи­сала письменниця, - це дружина стеблівського поляка-орендатора, доброго знайомого Марка Вовчка - Ігната Адамовича Калиновського. Можна припустити, що письменниця, живучи в Хохітві, побувала і в Стеблеві. До речі, батько Ігната Адамовича — учасник польського повстання 1863 р., мешкав після сибірського заслання в Богуславі й був добре знайо­мий письменниці.
Втретє на Черкащину Мар­ко Вовчок приїхала в першій половині жовтня 1896 р. в зв'язку з наклепом, зробле­ним богуславським міщанином, орендарем удільних маєт­ків Д.І.Кубишкіним на її чо­ловіка Михайла Дем'яновича Лобача-Жученка. Спочатку оселилася в Богуславі у В.А.Колусовського, але з початку листопада аж до 10 грудня жила з чолові­ком у Стеблеві, в маєтку свого кума І.А.Калиновського. По­тім - знову в Богуславі, а з 17 травня аж до серпня - знову у того ж таки Калиновського.

• < Попередня
• Наступна >