Суспільство

Покликав дзвоник до Країни Знань

Деталі

Суспільство

01 вересня 2017, 15:43

Синьоокий вересень знову покликав школярів до мудрої й таємничої Країни Знань. Особливо трепетно і бентежно очікували цієї миті 705 першокласників Сміли, для яких відкрито 26 класів.

Загалом цієї осені за парти сіли 6636 школярів ( тринадцять років тому в місті їх було 9975). Проте зменшилась не тільки кількість учнів, а й освітніх закладів. Так, напередодні нового навчального року злилися природничо – математичний ліцей, а школа№ 16 приєдналась до ЗОШ № 10.

Як підкреслила на урочистостях – 1 вересня - директор гімназії імені Василя Сенатора Олена Дзевульська, День знань – це свято кожної родини, свято мудрості, молодості та надій. Безумовно, на довго запам’ятають цю неповторну мить і в школі – інтернаті №8. Сюди на свято першого дзвоника запросили й директора комбікормового заводу ТОВ «Агро – Рось» с.Ташлика, депутата Смілянської районної ради Віктора Золотоверхого. Запросили цілком заслужено! Як з'ясувалось, за сприянням успішного підприємця, секретаря політичної ради Всеукраїнського об’єднання «ЧЕРКАЩАНИ» Анатолія Івановича Семиноги влітку навчальному закладу було виділено 10 тисяч гривень на заміну стареньких вікон енергозберігаючими. Для здійснення благодійної справи тоді ж відразу долучився Віктор Борисович. На сьогодні школу№8, де навчається понад 110 школярів, прикрасили новенькі вікна, а добродія Семиногу на святковій лінійці, під дружні оплески педколективу, школярів і батьків відзначили Грамотою. За сумління і добру роботу!

Пригадалось мимоволі, як кілька місяців тому дехто з чиновників обласного рівня намагався закрити навчальний заклад. Його колективі батьки у «штики» зустріли ганебну звістку. Ситуація загострювалась на очах. І саме завдяки втручанню депутатів обласної ради від ВО «ЧЕРКАЩАНИ» та особисто Анатолія Івановича ( вони активно діяли спільно з колективом навчальногозакладу) школу – інтернат у Смілі не закрили. Про перемогу здорового глузду нагадав у День Знань голосний дзвоник, знову покликавши дітвору за парти.

Дмитро Палій

• < Попередня
• Наступна >