Суспільство

Жахливе минуле Жовтневого палацу

Деталі

Цікаво

15 грудня 2021, 18:33

15 грудня 1934 року в Києві завершилась виїзна сесія Верховного суду СРСР, яка засудила до смертної кари 28 представників української інтелігенції, що проходили по сфабрикованій чекістами справі “Об'єднання українських націоналістів”.
В Україні ця справа стала першою з т. зв. “кіровського набору” - масових репресій, розпочатих після вбивства Сергія Кірова.
1 грудня 1934 року у Ленінграді було вбито першого секретаря Ленінградського міського комітету ВКП (б) і члена Політбюро ЦК ВКП (б) Сергія Кірова. Ця подія дала підстави Йосифу Сталіну розгорнути репресії:
Того ж дня була прийнята постанова “Про порядок ведення справ про підготовку або здійснення терористичних актів”, відповідно до якої термін розслідування справ скорочувався до 10 днів, а їх розгляд у суді відбувався без участі адвоката та прокурора, заборонялося оскарження вироку та клопотання про помилування, а вирок про вищу міру покарання виконувався негайно.
В Україні першими жертвами стали представники інтелігенції, що проходили у сфабрикованій чекістами справі “Об'єднання українських націоналістів”. Воно нібито мало на меті повалення радянської влади шляхом здійснення терактів та диверсій.
Майже всі обвинувачені проживали у Харкові і були заарештовані ще у перших числах листопада. Стверджувалося, що більшість з них нелегально прибула до Радянського Союзу через Польщу та Румунію і при затримані у багатьох виявили револьвери та гранати.
13-15 грудня 1934 року виїзна сесія Військової колегії Верховного суду СРСР, що засідала у Києві, розглянула справу. З 37 осіб, до розстрілу було засуджено 28 “членів об'єднання українських націоналістів”, серед яких були відомі політичні та громадські діячі, а також письменники Іван та Тарас Крушельницькі, Григорій Косинка, Дмитро Фальківський, Кость Буревій, Олексій Влизько.
Вирок було виконаного 15 грудня у підвалі колишнього Інституту шляхетних панянок (потім - Жовтневий палац, нині – Міжнародний Центр культури та мистецтв), де в той час розташовувався Центральний апарат Народного комісаріату внутрішніх справ УСРР.
Зараз будівля має інший вигляд, тому що під час Другої Світової центральний корпус Інституту згорів. Його було відновлено у 1952-58 роках. Тоді ж він перетворився на Жовтневий палац.
Справи Антіна Крушельницького, Юліана Бачинського, Петра Гельмер-Дідушка та ще шістьох осіб були відправлені на додаткове розслідування, за підсумками якого їх заслали на Соловки, де вони й загинули.
Всі засуджені за справою про “Об'єднання українських націоналістів” були реабілітовані в 1950-х роках під час “Хрущовської відлиги”.

Із допису у ФБ Дмитра Чекалкина

• < Попередня
• Наступна >