Суспільство
- Деталі
-
Цікаво
-
26 листопада 2020, 18:25
Четвертий день, як ми живемо у форматі того самого дауншифтингу про який так багато говорять. І так триватиме кілька наступних місяців, аж поки в Україні не зацвітуть вишні.
Ми приїхали зимувати в африканську країну, де абсолютно інша культура, інший світ і поселились в його серцевині.
Це не той Єгипет, який ви знаєте - тут немає великих готелів з аквапарками, супер-сервісу та олінклюзів. Ми орендували помешкання в районі, де живуть єгиптяни, бедуїни, жінки носять паранджі та пильнують за босоногими малими. По обіді усюди чути спів з мечеті, значить точно моляться.
За нашим парканом ходять кози, барани, їдять не ясно шо, довкола ні травинки. Паркан високий. Мабуть, це навмисне, аби не бачити того бруду та бідноти, а ззовні хай краще не заглядають на подвір'я багатого чоловіка, який їздить часом у Швейцарію і здає на той час свою віллу. В ній 2 спальні і одна кімната відпочинкова з двома низькими диванчиками і телевізором та кухня. Є ще одна кімната, але вона закрита. Тому наш малий син Матвій вночі боїться, його підліткова фантазія так і вимальовує гору маринованих зомбі за дверима.
Помешкання просторе та прохолодне, є кондиціонери. А найбільше мене тішить дворик з деревами: евкаліпт, олива, гранат, кероб. Отак ляжу собі на тапчані в тіньку від тих дерев і дивлюсь на небо, а пташки милують слух своїм цвіріньканням, їхня годівничка поруч під дашком. Ну, блаженство ж! Чи ввечері ми тут з чоловіком вже засмакували посиденьки при свічках. Добре, що діти засинають на раз-два. Навіть старший заледве дотягує до 22, такі втомлені за весь день.
Будинки тут мають інші дахи, ніж в нас - плоскі, ідеальні для ранкової йоги чи нічних спостережень за зірками. Підлога в будинку вся кахельна, меблі - дерев'яні, їх роблять місцеві. Схоже, якістю особливо не паряться, бо дверцятка через раз на бік похилені.
Якраз біля однієї столярні ми проходимо щодня дорогою до моря. Майстер, мабуть, уже має трохи літ, бо трохи беззубий і виглядає, як побабчине яблуко, але все одно продовжує працювати просто неба та кожного разу нам усміхатися. "Хельоу" - вітається. Як і всі інші, з ким на довше зустрінешся поглядом. А дітлашня ще часом може підбігти і радісно торкнутися тебе: такого світлошкірого, взутого та ситого.
До моря нам трохи треба йти, хвилин 15. То зле. Бо минулого разу жили мало не на березі. Але іншого житла, яке б нам підійшло, не встигли знайти - цього року туристів особливо багато, оскільні інші популярні для зимівлі локації закриті, а Єгипет пускає до себе.
Країна перебуває в зеленій зоні, ніяким карантином тут навіть не пахне. Маски одягають хіба, щоб дивитися під водою на рибок.
Сьогодні температура +26. Вода десь +25. Зараз я сховалася в кімнаті, щоб написати цей пост, а опублікую його десь за годину, коли Костя нарешті купить сім-картку, а це процедура не проста, оформляється такий собі контракт з паспортними даними. Тоді у нас з'явиться інтернет. Бо у віллі з ним тут поки туго, "томоров" чуємо від часу приїзду. Вчора нарешті привезли нам роутер, але чомусь не вдалось підключити. А сьогодні зранку мали прийти з компанії встановити і ось обід - нікого нема.
Багато приїжджих працюють по кафешках, де трошки краще. А ті, кому конче треба швидкісний інтернет, ставлять це найпершою вимогою, коли шукають житло.
До слова, ось групи у ФБ, де можна знайти собі помешкання: Барахолка в Дахабе, Дахаб Информ Барахолка.
За своє ми платимо 460$ в місяць. Це дуже хороша ціна.
Більше про ціни та загалом про бюджет на таке життя напишу наступного разу. Цікаво? Розказувати вам настільки все детально про тутешнє життя та наші мандри чи просто гарні фото показувати?
Ольга Бартиш, журналістка, художниця зі Львова
Із допису у ФБ