Суспільство
- Деталі
-
Цікаво
-
09 липня 2020, 18:37
У Варшаву гетьмана Наливайка привезли 12 серпня 1596 року. Процесія складалася з декількох десятків відкритих карет, колясок і возів.
Попереду їхали ротмістри — посланці від коронного війська. За ними везли вісімнадцять гармат, трофейні прапори і полонених. Семерія Наливайка помістили в окрему загратовану карету, а за ним, по двоє, його товаришів.
Коли на козацького гетьмана виявила бажання подивитися королева Анна, процесія завернула до приміського замку в Уяздові. Коли королева вийшла на балкон палацу, Семерій Наливайко піднявся й шляхетно привітав її. Після цих «формальностей» козаків відвезли до центру міста, де ув’язнили в приміщенні ратуші.
Німець Йоган Керкербарт, який був присутній на зустрічі процесії, так описав зовнішність гетьмана: «...з вигляду гарний чоловік, сильний і стрункий, з вихованим і одвертим обличчям, та ні одним рухом не виказує малодушності або страху. І так багато хто шкодував, що він свою чесноту і мужність замість на користь батьківщині обернути, обернув її на згубу».
Наливайко і справді справляв на оточуючих неабияке враження. «...Була то особа красна, муж, яких небагато, був би на добре обертав, що йому Бог дав, до того ж пушкар знаменитий», — стверджували інші очевидці тих подій.
Слід зазначити, що у Варшаві Семерія Наливайка неодноразово піддавали страшним тортурам під час яких він вперто стверджував, що воював «за православну віру». Можливо, що і цей факт, посилений тривалим ув’язненням гетьмана перед стратою (з червня 1596 року до квітня наступного року), певною мірою вплинув на процес виникнення легенди про страту гетьмана за допомогою мідного бика.
Як свідчив сучасник, Наливайко «з 10 жовтня, згідно наказу їх Величності, був тортурований голодом і неспанням, так що він мало не збожеволів, але після цього припинено, щоб можна було б ще щось довідатись у нього при ясній свідомості». Але незломлений допитами і тортурами Семерій з допомогою своїх побратимів і товаришів на волі наважується здійснити втечу з в’язниці. Для цього йому передали у каземати невеличку пилку, за допомогою якою Наливайко намагався звільнитися від оков, однак польська сторожа швидко виявила надпили.
11 квітня 1597 року гетьмана Війська Запорозького та українського полководця Семерія Наливайка було страчено у Варшаві. На очах у королівської родини Сигізмунда ІІІ Вази й великого натовпу міщан йому відрубали голову, після чого четвертували тіло, а шматки розвішали по всій столиці Польсько-Литовської держави. Саме так, а не інакше, згідно зі спогадами очевидців, стратили нашого героя.
Ну, а королева Анна, очевидно, закохалась в українського гетьмана і не змогла перенести його смерті та померла наступного року...
Тарас Чухліб
Із допису у ФБ