Політика
- Деталі
-
Цікаво
-
22 вересня 2020, 18:31
20 вересня виповнилося 107 років від дня народження Володимира Цісика - українського скрипаля-віртуоза, музичного діяча і педагога, батька незабутньої Квітки (1913-1971).
Він народився в родині священника в селі Ліски (нині - Коломийський район Івано-Франківської області).
Музичну освіту здобув у Вищому музичному інституті імені Лисенка та консерваторії у Львові, згодом вчився у Празі та Мюнхені.
У роки Другої світової війни Володимир Цісик викладав у Вищому Музичному Інституті імені М. Лисенка, виступав на радіо, працював у Львівській опері (концертмейстер, потім інспектор оркестру).
Навесні 1944 року разом з частиною трупи Львівської опери Володимир Цісик емігрував на Захід, де в Німеччині потрапив до табору для переміщених осіб. Однією з причин еміграції, як стверджують дослідники, могло бути те, що в 1941 році радянська влада знищила рідного брата Володимира - Миколу. Хоча він не входив до лав ОУН – був простим активістом "Просвіти" і Українського національного демократичного об‘єднання.
У еміграції склалася особиста доля Володимира Цісика: він одружився з Іванною Кандяк-Лев, яку знав ще зі Львова. Вона стала справжнім "ангелом-охоронцем" щасливої родини Цісиків, створила умови для подальшого розвитку таланту свого чоловіка і їхніх доньок. У 1945 році у подружжя народилася донька Марія, майбутня відома піаністка і педагогиня.
У 1949 році родина Цісиків виїхала до США, де Володимир став співорганізатором і викладачем в Українському Музичному Інституті у Нью-Йорку. Записи скрипкового акомпанування Володимира Цісика видавались на платівках українських пісень.
У 1953 році народилася молодша донька - неповторна Квітка (Квітослава-Орися).
У 1955 році подружжя Цісиків отримали громадянство США. Володимир Цісик був довголітнім членом Українського Народного Союзу.
У лютому 1971 році, під час виконання концерту в Українському музичному інституті в Нью-Йорку, Володимиру Цісику стало зле і він помер дорогою до шпиталю.
Квітка Цісик на обкладинці першого альбому "Пісні з України" написала: "Володимиру Цісику, скрипалеві-віртуозу, моєму незабутньому батькові, присвячую ці пісні".