Політика

Небезпечна вода в криниці

Деталі

Суспільство

29 липня 2016, 12:42

Питання якості питної води в області та в Україні в цілому залишається актуальним. На сьогодні не все населення Черкаської області має можливість вживати якісну питну воду, тому що багато вододжерел забруднені різноманітними шкідливими хімічними сполуками. І особливої уваги серед них заслуговують нітрати.

Нітрати — це солі азотної кислоти, що широко використовуються як мінеральні добрива в сільському господарстві, а також у промисловості. Поза цим, нітрати є природним продуктом кругообігу азоту в біосфері та головною формою неорганічного азоту в ґрунті. Нітрати надходять в організм людини у складі питної води та продуктів харчування.

Особливої уваги заслуговує використання забрудненої нітратами питної води в штучному харчуванні дітей раннього віку, що в свою чергу, призводить до отруєнь, навіть з фатальними наслідками та може викликати у немовлят специфічне захворювання – метгемоглобінемію (кисневе голодування тканин організму).

Слід зазначити, що з водою до організму людини надходить від 75 до 90% від загальної кількості нітратів. Слід зазначити, що кип'ятіння забрудненої нітратами води не зменшує, а навпаки збільшує її токсичність на 40-80%. Забруднена нітратами вода, на вигляд чиста, прозора, без запаху і видимих домішок та звичайна за смаком, але ніколи не давайте її дітям та не розводьте дитячу суміш, якщо невідомий вміст у ній нітратів.

Фахівцями ДУ «Черкаський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» впродовж 1 півріччя 2016 року, досліджено 529 проб питної води криниць, із них перевищення вмісту нітратів у виявлено у 28,2% проб, зокрема у м. Сміла цей показник склав 62,5%, м.Умань – 50%, Уманському районі – 40,36%, Городищенському районі – 41,18%, Маньківському – 40,35%, Монастирищенському районі – 31,43%.

Основними причинами забруднення води криниць нітратами вважається хаотична забудова присадибних ділянок, без урахування вимог санітарного законодавства, що призводить до широкомасштабного спорудження вигрібних ям, господарських споруд, гноярок, на незначній відстані від джерел децентралізованого водопостачання та необґрунтоване внесення в ґрунт азотних мінеральних добрив.

Окремої уваги заслуговує питання правильного облаштування криниці. Перш за все, потрібно звернути увагу на місце розміщення криниці, яке повинно бути на підвищеній місцевості, на відстані не менше 50 м від вигрібних ям, гноярок, ферм, кладовищ, інших забруднювачів. Криницю необхідно також належним чином облаштувати: стінки мають бути щільними без тріщин; висота криниці над землею – не менше 0,8 м; навколо криниці влаштовується глиняний «замок»– глибиною 2 м та шириною 1 м; біля криниці виконується відмостка з цегли або каміння, забетонована чи заасфальтована, шириною 2 м з уклоном близько 0,1 м від криниці; зверху криниці облаштовується кришка та навіс; дно криниці бажано вкрити шаром піску, гравію чи щебеню товщиною 20-30 см.

Джерело ДУ «Черкаський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України»

• < Попередня
• Наступна >