Громади району провели в останній путь 15 земляків- захисників України

Деталі

26 травня 2026, 09:25

Наш район провів в останній путь 15 земляків- захисників України, які віддали свої життя за свободу та незалежність нашої держави на війні з російськими окупантами. Наші Герої до останнього подиху залишалися вірними військовій присязі та українському народові, мужньо боронили Україну та кожного з нас.
Як зазначає голова Черкаської районної військової адміністрації Валерія Яненко, у Черкаській громаді попрощалися із воїнами — Сергієм Рябенком, Іваном Голембовським, Віталієм Гайдамакою, Сергієм Козінським, Миколою Ісаковим, Артемом Беззубцем, Олександром Шмиголем, Миколою Кузенним, Максимом Жолобецьким та Олександром Крохмалюком.
Сергій Рябенко — солдат. Служив стрільцем-снайпером механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти. Загинув внаслідок ворожої атаки FPV-дрона на Харківщині.
Іван Голембовський — солдат. Служив гранатометником аеромобільного відділення аеромобільного взводу аеромобільної роти. Загинув внаслідок мінометного обстрілу під час виконання бойових завдань на Харківщині.
Віталій Гайдамака — солдат. Служив стрільцем охорони та патрульно-постової служби у ВСП, згодом — номером обслуги гранатометного відділення. Загинув внаслідок штурмових дій на Донеччині.
Сергій Козінський — солдат. Служив стрільцем відділення охорони. Помер під час виконання службових обов’язків у Чернігівській області.
Микола Ісаков — солдат. Служив командиром десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти десантно-штурмового батальйону. Загинув під час виконання бойового завдання на південно-східному напрямку. Вважався зниклим безвісти. Після ідентифікації особи факт його загибелі було офіційно підтверджено.
Артем Беззубець — солдат-матрос. Служив стрільцем стрілецького спеціалізованого відділення стрілецького спеціалізованого взводу стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону «ШКВАЛ». Загинув внаслідок мінометного обстрілу на Сумщині.
Олександр Шмиголь — солдат. Служив водієм-електриком радіорелейного відділення взводу зв’язку прив’язки мобільної роти. Серце військового зупинилося передчасно.
Микола Кузенний — старший солдат. Служив такелажником взводу забезпечення батальйону матеріального забезпечення. Серце військового зупинилося передчасно.
Максим Жолобецький — солдат. Проходив службу на посаді сержанта з матеріального забезпечення мінометної батареї мотопіхотного батальйону. Загинув на Донеччині під час виконання бойових завдань, тривалий час вважався зниклим безвісти після ворожого обстрілу.
Олександр Крохмалюк — старший сержант. Служив фельдшером медичного пункту окремого загону спеціального призначення «Азов», фактично виконуючи обов’язки начальника медичної служби. Під час оборони «Азовсталі» був захоплений у полон у районі Маріуполя Донецької області. Помер унаслідок катувань та ушкоджень, отриманих під час бойових дій.
У Смілянській громаді попрощалися із захисником Володимиром Андрущенком.
Володимир Андрущенко — солдат. Служив водієм-електриком відділення безпілотних авіаційних комплексів. Загинув 28 жовтня 2025 року під час артилерійського обстрілу у Бахмутському районі Донецької області.
У Балаклеївській громаді попрощалися із захисником Віталієм Мельником.
Віталій Мельник — захисник України. Після двох років пошуків та очікування повернувся додому «на щиті».
У Мліївській громаді попрощалися із захисником Ігорем Зюзьком.
Ігор Зюзько — захисник України. Загинув 7 лютого 2026 року під час бойових дій на Сумському напрямку.
У Ліплявській громаді попрощалися із захисником Олександром Сіпкою.
Олександр Сіпка — захисник України. Служив навідником. Загинув 15 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку в районі Авдіївки, тривалий час вважався зниклим безвісти.
У Степанецькій громаді попрощалися із захисником Віталієм Котлярем.
Віталій Котляр — захисник України. Загинув 15 травня 2026 року.
«Щирі співчуття рідним, близьким, друзям та побратимам полеглих захисників. Світла пам’ять Героям, які віддали найдорожче — власне життя — за Україну», - говорить голова РВА Валерія Яненко.