Наша електронна пошта:
smila.ua@ukr.net
logo
icon-top-follow icon-top-fb

ANI vidkrutta

 

Neryxomist

 

metalobaza

Стрічка новин

 

CENTR

 

Цікаво

НІ МЕДУ, НІ ФРУКТІВ: БЕЗДУМНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПЕСТИЦИДІВ МОЖЕ ЗГУБИТИ БДЖІЛЬНИЦТВО В УКРАЇНІ

2020 07 15 med

 

Щороку навесні українські пасічники б’ють тривогу: в державі масово гинуть бджоли!

Причому головна причина загибелі — безвідповідальна діяльність місцевих фермерів, які починають у цей час обробляти свої поля хімікатами для знищення шкідників.

Самі ж аграрії зазвичай свою вину намагаються спростувати, але, як пояснюють пасічники, у будь-якій конфліктній ситуації правоохоронці, інші контролюючі організації стають на бік великого бізнесу: фінансові потужності бджолярів та великих землевласників сильно відрізняються.

 

Втрати вимірюються десятками і сотнями тисяч


Уже починаючи з травня аналітики фіксують масові зведення про падіж комах — майже в кожній області. Цьогоріч про масову загибель бджіл повідомили, зокрема, жителі сіл Грузьке, Вівсяниківка, селища Нове, що входить до складу Кропивницького, та інших населених пунктів. В одному лише Грузькому постраждало понад 700 бджолиних родин.

Самі ж пасічники підозрюють: причиною загибелі бджіл є обробіток полів фунгіцидами. Загиблих комах постраждалі селяни хотіли здати на дослідження, однак додзвонитися до управління екології їм не вдалося. Таким чином, у країні назріває значна екологічна проблема, а люди втрачають величезні кошти.

За приблизними підрахунками, вартість одного бджолопакета, тобто сім’ї мінімального розміру, становить нині в Україні від 700 до 1200 грн.

А шкода, завдана природі, важить значно більше: ці бджоли могли б запилити мільйони рослин як дикоростучих, так і культурних, без яких існування довкілля часто просто неможливе. За приблизними підрахунками, кожної весни пасічники втрачають близько 46 тисяч бджолосімей…

Бджолярі з Кропивницького, як і з інших населених пунктів України, подали заяву до правоохоронних органів.

Проте особливих сподівань, що поліція захистить їх, уже давно ніхто не має: подібні випадки трапляються щороку, але інформації про серйозну відповідальність браконьєрів чи якусь масштабну попереджувальну профілактичну роботу немає.

Складається враження, що, крім пасічників, ніхто проблемами масового знищення бджіл не переймається. У нинішньому році внаслідок отруєнь від пестицидів та агрохімікатів, які застосовуються в сільському господарстві, найбільше постраждали Полтавська, Рівненська та Чернігівська області.


Точних цифр не знає ніхто

 

В 2020 році масовий мор бджіл почався раніше, ніж було в останні, також не найсприятливіші роки. У попередні роки ця проблема в пасічників виникала зазвичай влітку, коли аграрії починали активно обробляти поля від шкідників.

Та у Науковому токсикологічному центрі ім. академіка Л. І. Медведя повідомили, що дослідження загиблих бджіл виявило незвичайну причину — відкриттям стало те, що бджоли почали гинути ще ранньої весни при посіві потруєного насіння. Усе через те, що використані аграріями інсектициди внаслідок сухої і вітряної погоди розносилися на значні відстані, осідаючи на рослинах і деревах. Відповідно, страждали й комахи, які на них сідали.

Адже до неякісної агрохімії додалася ще й зміна кліматичних умов та неякісна агрохімія, якою сільгоспвиробники обробляють поля.

На думку завідуючої сектором вивчення хвороб бджіл, кандидата ветеринарних наук ННЦ «Інститут експериментальної та клінічної ветеринарної медицини» Олени Сіренко, бджолам дуже шкодить підвищення середньої температури за рік, зростання температурної амплітуди, збільшення небезпечних метеорологічних явищ і їхньої кількості.

Та найприкріше: за останні роки суттєво зросла частка загибелі комах через отруєння агрохімікатами.

«За останні п’ять років ми досліджували близько 2 тис. проб патологічного матеріалу бджіл із використанням різних методів (паразитологічного, бактеріологічного, молекулярно-генетичного). Моніторинг епізоотичної ситуації за останні 6 років показав, що майже 60% захворювань комах носять паразитарний характер, 20% — бактеріальний, 17% — вірусний. Незаразна патологія, до якої належить отруєння пестицидами, у 2016-2017 роках становила 10% від загальної кількості сімей, які ми досліджували. У 2019-2020 роках цей показник зріс до 30%. Припускаю, що він може бути вищим», — цитують Сіренко вітчизняні ЗМІ.

За словами науковця, в Україні аграрії почали масово застосовувати пестициди з 2000 років. З цього моменту проблема із загибеллю бджіл постійно загострюється. Втім упродовж останніх років на неї почали звертати увагу експерти та громадськість.

Як пояснюють експерти, станом на сьогоднішній день Закон України «Про бджільництво» та інші підзаконні акти не в змозі захистити пасічників від загибелі бджіл, зокрема у сфері безпечного використання засобів захисту рослин аграріями.

Регулювання цього ринку також не сприяє зменшенню ризиків: 127 актів і 73 інструменти регулювання пестицидів та агрохімікатів створюють складну і заплутану систему реєстрації нових препаратів, через що тіньовий ринок продукції, часто неякісної і шкідливої, становить близько третини.

Стверджують також, що чинні акти також недостатньо регулюють процес збору та засвідчення доказів для подальшого відстоювання своїх інтересів бджолярами в судовій інстанції. Міжнародні експерти наголошують: невідкладні зміни в актах, які регулюють ринок бджільництва, вже давно назріли.


«Обробляють із порушеннями, не повідомляють і не попереджають»


«Останнім часом у пасічників України з’являється все більше проблем, пов’язаних із масовим отруєнням бджіл, — каже «УМ» член наглядової ради громадської організації Асоціація професійних пасічників України Володимир Ющенко.

— Аграрії все частіше використовують заборонені препарати: гербіциди тощо. Обробляють поля серед білого дня, замість того часу, коли це потрібно робити відповідно до законодавчих норм. Адже українське законодавство чітко регламентує проведення таких робіт: їх мусять виконувати рано вранці або у вечірній та нічний час. Через недобросовісні агрохолдинги та фермерів в Україні кожен рік гинуть тисячі бджолиних родин, а пасічники зазнають величезних збитків.

Якби аграрії виконували свої роботи в той час, коли це треба робити, та ще й додатково сповіщали про плановані роботи власників пасік — через відповідні сільські ради, то проблеми значною мірою вдалося би уникнути. Але ж цього більшість з аграріїв не робить! Вони діють найпростішим для них шляхом: працюють удень, а в нас через це починаються проблеми».

Ющенко описує стан справ у галузі. «Виїжджає на поля техніка і починає працювати. Бувають випадки, коли пасічники намагаються її зупиняти, викликають поліцію та Держспоживслужбу разом з екологічною інспекцією, складають відповідні акти. Так, якщо вчасно помітити такі порушення, то роботи іноді вдається зупинити, але коли обробіток пестицидами проводять раптово, тоді в пасічників починаються величезні проблеми. Так, ми, звісно, фіксуємо такі випадки, збираємо комісію, відбираємо проби та беремо зразки оброблених рослин, відправляємо їх на аналізи. Потім починаються судові процеси, але, на жаль, без позитивних результатів для пасічників», — наголошує представник громадської організації.

Цьогоріч, за його словами, Мінекономрозвитку розробило програму державної підтримки щодо дотацій для пасічників: по 200 гривень на бджолину родину плюс часткова компенсація на 500 гривень при купівлі бджолопакетів.

«Ще діють і обласні програми для пасічників у кожному регіоні. Пасічники України сподіваються, що колись усе-таки їхня галузь та праця будуть захищені законом, — резюмує Володимир Ющенко. І додає: — Нам необхідний законодавчий захист наших прав, щоби український бджоляр був захищеним від безміру, щоб аграрії поважали також і працю пасічників, і щоби ми могли розвивати галузь».


Не буде бджіл — не буде фруктів!


Тим часом у Верховній Раді України зареєстрували два законопрєкти — №3740 та №3741, один із яких передбачає кримінальну відповідальність за знищення бджіл, а другий вимагає завчасного оповіщення про роботу з пестицидами на полях.

Зокрема, перший документ передбачає: змінами у ч. 1 ст. 247 Кримінального кодексу України запроваджується така відповідальність: за порушення правил, установлених для боротьби зі шкідниками і хворобами рослин, та інших вимог законодавства про захист рослин, що завдало істотної шкоди, пропонується встановити санкцію у вигляді штрафу до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (штраф 170 тис. грн) або громадськими роботами на строк від 120 — 200 годин.

За ті самі дії, якщо вони спричинили загибель бджолиних сімей, чим створили тяжкі наслідки, пропонується встановити санкцію у вигляді штрафу від 100 — 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 грн — 34 000 грн) або обмеження волі строком до двох років.

Завдання захистити пасічників, яке поставили перед собою вітчизняні законодавці, громадськість та професійні спілки, — надзвичайно важливе.

За статистичними даними 2019 року, Україна входить у топ-5 головних країн-експортерів меду з часткою 5,7% від усіх світових запасів. Це чудовий результат, і ми сміливо могли би претендувати на лідерство у сфері бджільництва. Звичайно, якщо би наші бджоли так масово не гинули.

Ще одна проблема, яку має вирішити новий закон, — гармонізація вітчизняного законодавства з європейським.

Як відомо, у ЄС ще в 2018 році взагалі заборонили використовувати на відкритому просторі шкідливі для бджіл інсектициди. Під заборону потрапили три основні діючі речовини — імідаклоприд, клотіанідін і тіаметоксам.

Тоді ж у вітчизняному Міністерстві аграрної політики відзвітувалися, що разом з Мінприроди та фахівцями Національної академії аграрних наук вивчають це питання. Але, схоже, далі розмов діло не пішло.

Завідувачка лабораторії технологічних та спеціальних заходів профілактики хвороб бджіл Інституту бджільництва ім. П. І. Прокоповича Тетяна Єфіменко стверджує у ЗМІ, що в Україні й досі спокійно реєструють препарати на основі згаданих діючих речовин.

І одним із цих препаратів будуть обробляти поля в період цвітіння, тим часом, коли в Європі їх заборонили навіть як протруювачі, тобто для обробки насіння при посіві.

«Натомість наші фермери використовують їх без обмежень, що в умовах нашої екології — засуха, безконтрольні вирубки лісів та видобуток бурштину, пилові бурі — призводить до масової загибелі бджіл», — обурюється Тетяна Єфіменко.

Якщо ж і далі так триватиме, то, пані Єфіменко застерігає, в Україні може настати катастрофа. Адже бджоли — це не тільки мед, а ще врожай багатьох фруктових культур. Не буде бджільництва — пропадуть українські фрукти, які доведеться закуповувати за кордоном. І тоді постраждають усі.

 

Джерело: Україна молода

scroll back to top

Додати коментар

 

Захисний код
Оновити

 

kosmetolog

 

AZK MIG

Дійові особи

Людмила КОВАЛЕНКО

KovalenkoLyd

 

Про українців і білорусів

 

 

Любов Велічко

velichko

 

Про реабілітаційні центри ДЦП

 

 

Анатолій Терещенко

TereshchenkoNEW

 

Про Народних героїв України – Володимира Альохіна та Олену Куліш

 

Авторизуватися через соціальні мережі:

 
Політика
Міському голові м.Сміла Цибку О.О. від депутатів фракції ВО «ЧЕРКАЩАНИ»

29 травня 2020, 09:15

2020 05 28 zvernena

На сесіях Смілянської міської ради на початку року був розглянутий та ухвалений бюджет на 2020 рік.


Економіка
З 1 вересня в Україні збільшать мінімальну зарплату до 5 тисяч гривень

20 липня 2020, 09:33

2020 07 03 zp

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль і міністр фінансів Сергій Марченко оприлюднили попередній графік, за яким підвищуватимуть мінімальну заробітну плату.


Суспільство
Смілянка вирощує близько 60 сортів гібіскуса трав’янистого

15 серпня 2020, 14:05

2020 08 13 gibiskys

Лілію Ярославівну Лифар у робочому колективі і серед друзів називають «квітковою феєю», тому що її двір – як різнобарвний «Квітковий ліс». Саме таку назву дала квітникові її трирічна онука, а вустами дітей говорить істина! До того ж Лідія Ярославівна має легку руку – у неї або з її рук ростиме будь-яка квітка.


Цікаво
Голлівідська актриса Наталі Вуд мала українське коріння

15 серпня 2020, 15:20

2020 08 13 vyd

20 липня була річниця з народження Наталі Вуд. Ця неймовірно красива жінка – українка, яка сяяла яскраво на весь Голлівуд.


Афіша
У Ротмістрівці стартує районний футбольний турнір

07 серпня 2020, 17:22

2020 08 05 kybok

Всеукраїнське об'єднання "ЧЕРКАЩАНИ" традиційно організовує футбольний турнір за кубок "ЧЕРКАЩАН" серед команд Смілянщини.