Цікаво
- Деталі
-
Дійові особи
-
26 листопада 2019, 11:31
місцевий активіст
Про продаж землі
- Колись давно, у 1997 році, мав можливість взяти участь у написанні програми земельної реформи при КМУ. Була проведена велика аналітична робота, яка "успішно" була проігнорована "великими" знавцями села на печерських пагорбах. Хочу з Вами поділитися деякими штрихами напрацьованих висновків. От скажіть, мої земляки, чому присадибні ділянки в селі ( 20, 60 сотих), які в більшості своїй приватизовані (тобто можуть бути продані) не зробили селян заможними? Ви ж не забули, як жителі міст вихвачували земельні ділянки під Черкасами, Смілою, обробляли їх, а зараз вони бур’яном поросли. А відповідь проста - залучення в агровиробництво такої кількості людей завідомо збиткове, при тому що люди душу вкладали в обробіток, мали повні ями буряків, картоплі в погрібах і за безцінь відвозили в Шевченково на базар. Сам із села і роками пам’ятаю гори картоплі трьох сортів : велика( їстівна), посадкова і "свиняча". Раз у два роки брали пару відер в куми із сусіднього села на розвід, чи не так ? Це я про сівозміну. Висновок 1: не може людина, яка стоїть біля токарного станка на СЕМЕРЗ, бути одночасно і професійним аграрієм в повному розумінні цього слова ( технологія, продаж). А чому держава вибудувала таку стратегію, яка робила все біднішими і біднішими селян? А тому що ідеологія Суслова була проста - відволікти населення на неугодний об’єкт, менше вільного часу - менше думок в голові.
В 90-х аграрне лобі було досить потужне, такі особистості в МінАПК як Рижук, Супіханов, Мельник С., Чопенко, Козаченко, вихідці із села, запропонували схему створення в регіонах, на базі підприємств сільгосптехнік, сільхозхімії, державних МТС (машино-тракторних станів), які на перехідний період повинні були забезпечити селян -власників паїв послугами по обробітку, збиранню і перевезення врожаю. З цією метою під лізингову схему в Україну, під гарантії уряду, були поставлені 1 000 шт комбайнів ДжонДір 9500, створена державна лізингова компанія на вул.Мечнікова, яка повинна була забезпечити селян вітчизняною технікою під 5-10 відсотків річних на тривалі терміни. Даний період був суттєвою допомогою селянам для їх становлення як товаровиробників. Крім того було запроваджено пільгове використання ПДВ (податкового зобов’язання) аграріями, що давало реальні надходження для поповнення обігових коштів (біля 300 тис.грн із 1000 га орендованих площ). Це було основою для початку становлення національного аграрного сектору. Але відсутність реального контролю за процесом запровадження програми, вибірковість надання техніки ("тому дам, тому не дам" на рішення «смотрящого»), перетворило дані перспективи в корупційні корита для конкретних чиновників від влади, які заробили мільйони для себе і угробили, як на мене, перспективу приходу дійсного господаря в село. Висновок 2: реформа повинна бути прозорою, зрозумілою і доступною для ВСІХ, без всяких важелів "впливу" з боку можновладців.
Із допису у ФБ
Коментарі