Економіка
- Деталі
-
Цікаво
-
11 листопада 2019, 18:24
10 листопада 1764 року, указом російської імператриці Катерини ІІ, останній Гетьман України Кирило Розумовський був позбавлений посади, водночас була відновлена робота Малоросійської колегії на чолі з генерал-губернотором Петром Румянцевим.
Так 255 років тому на теренах України було остаточно ліквідовано Гетьманство, пише «Україна молода».
Прагнучи зосередити у своїх руках всю повноту влади над усіма землями величезної імперії, Катерина ІІ поставила перед державним апаратом імперії завдання позбавити Україну-Гетьманщину, Ліфляндію та Фінляндію державної автономії.
"Поводитися з ними як з чужими землями, - вважала імператриця, - було б явною дурницею… Ці провінції… треба легкими засобами привести до того, щоб вони обрусіли і перестали дивитися, як вовки до лісу".
Як відомо, у перші роки свого царювання Катерина не робила різких рухів - вичікувала. Але під новий 1764 рік вона отримала з Глухова інформацію про те, що з’їзд старшин підготував документ, у якому йдеться про відновлення в Україні порядку обрання гетьмана вільними голосами, регулярного скликання представницького від старшин органу - сейму або генеральної ради, заснування вищої судової інстанції - трибуналу, відновлення митниць на кордоні з Росією (митний кордон з Росією було ліквідовано 1754 року), повернення Гетьманщині відторгнутих земель, припинення безплатного утримання в Україні російських полків, повернення українському народу боргів за останні турецьку та прусську війни та ін.
Почувши таке, Катерина ІІ сполошилася і негайно викликала Розумовського до Петербурга - зажадала добровільного складення повноважень. Одночасно, побоюючись збройного виступу українців, вона таємно надіслала до українських кордонів кілька полків, привела в бойову готовність війська, дислоковані в Україні, та заарештувала українську артилерію, а Сенат заборонив виробництво у Гетьманщині пороху.
У 1767 році під час виборів до єкатерининської законодавчої комісії українське старшинство і козацтво висловили Катерині ІІ своє незадоволення її політикою, але марно - після ліквідації української держави - Гетьманщини, російській цариці жодні заяви були не страшні. У 1775 році вона знищила Запорізьку Січ - останній оплот української державності, 1782-го розчленувала Гетьманщину на Київське, Чернігівське та Новгород-Сіверське намісництва, під час урочистого відкриття яких народ був зобов’язаний кричати: "Віват, Вєлікая Єкатєріна!".
Наступного, 1783-го року цариця, аби українці краще відчували її "матєрнєє попєчєніє", закріпачила їх, а ще заборонила козацьке військо, запровадила російську мову викладання в Києво-Могилянській академії, а 1785 року надала українським старшинам за слухняність права російського дворянства. До того ж Катерина ІІ не забувала й про історію: саме за її правління росіяни добряче "підчистили" українські книгозбірні та підправили власну історію.
Саме німкеня Катерина ІІ почала називати себе спадкоємицею Володимира Великого, тобто, "ноги" сучасного російського великодержавного шовінізму - звідти. Попри те, що на службі Російської імперії перебувало чимало талановитих українців (приміром, Олександр Безбородько і Петро Завадовський були її секретарями), вона ніколи не симпатизувала українцям. Приміром, у 1787 році, подорожуючи на південь України, у листі з Києва писала, що ніде у своєму житті не бачила провінції, де б люди були такі дурні та гидкі, як в Україні.
Отже, на кінець XVIII ст. українські землі - Правобережжя, Лівобережжя, Слобожанщина та Запоріжжя, повністю втратили свою автономність, перетворившись на колонію Російської імперії.
Коментарі