журналіст

Дуже добре, що ми такі, що Україна така…

–Війна, незважаючи на всю свою жорстокість, суровість, нашу ненависть і зневагу до ворога, окрім іншого, ще й дуже сентиментальна штука.
Це допомагає вижити і лишитись людьми…
Звісно, війна це і героїзм «Азову» в Маріуполі, і доблесть ЗСУ, і «Привид Києва», і наші ППО, і легендарна безбашенна Тероборона, і неймовірні волонтери…
Але ще і - врятовані з притулку собаки з Ірпеня, і наші селяни, що тягнуть тракторами ворожі трофейні танки. І (обов‘язково!) Жадан і Вакарчук у незламному, мужньому, воєнному Харкові. Під пам‘ятником Шевченку, дбайливо вкритим захисними мішками аж під саму голову… Нам не закрили небо, та ми самі закрили, що змогли…
Це дуже добре, що ми такі… Що Україна така… Най так і буде!