смілянська поетеса

На честь Незалежності України

- Згадай, як тебе розп'яли,
І солі насипали в рану,
Оголену душу пекли,
В чужу одягали сутану.
Хоті тебе припнути,
Та дзуськи пілатам, зась!
Пісень щоб твоїх не чути,
Щоб мова твоя не лилась.
Чіпляли чужі ярлики,
І віру, і звички, і долю.
Та славні твої козаки
Кували омріяну волю.
І ти піднялася з колін,
Зміцніли, одужали крила.
Здійнявши в святу височінь
Свої незалежні вітрила!
+ + +
На підмурках лежать віки,
А з історії пам'яттю б'ється
На долоні моєї руки
Зойком трепетне твоє серце.

Довгий шлях твій тавром лежить,
Як незоране чорне поле.
Ти стомилася, мамо, жить
З безкінечним душевним болем.
За полеглих твоїх синів,
Що ставали в шальні стремена,
Підіймали народний гнів,
Розтинаючи навпіл вени.
Не змарніла твоя любов,
В пісню вилилась ген висОко!
Бо шумить українно кров
В наших венах загуслим соком.