смілянська поетеса

Про Героїв Небесної Сотні

НЕВЖЕ ОЦЕ НАЙВИЩА НАГОРОДА,
НЕМОВ СЛЬОЗА НА РАНЕНІЙ ЩОЦІ?
ПЕЧАЛИТЬ ДУШУ БІЛЬ МОГО НАРОДУ,
ТА СИЛЬНО Ж ТАК, АЖ ЛОПАЮТЬ РУБЦІ.
* * *

Не плачте, рідні, бо важкі
Ті ваші сльози і нестерпні.
Ми не померли, ми живі,
Бо не бува Героям смерті.

Прийде пора, здіймемось знов
І станем поруч із братами.
За Україну, за любов,
За волю станем з прапорами.

Молітесь тихо разом всі
За кожну душу убієнну.
Молитви ваші, як пісня,
Ми ними будемо спасенні.

Ми станем знов плече в плече,
Бо ворог не придума згину,
Бо вірить в правду гаряче
Єдина наша Україна.

Ми молоді пішли у час,
Ми не загинули в двобої.
Ми просто молимось за вас,
Бо у Раю немає зброї.