громадський активіст

Про історичну пам’ять

- У світлі спроб нової міської влади переглянути політику пам’яті у Смілі, нагадаю, що в області діє програма підготовки та відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років на 2017-2021 роки.
У цим документом визначено, що на території міста мають бути встановлені пам’ятні знаки:
- "Про відзначення бою Чорних запорожців Петра Дяченка за станцію Бобринську і м. Смілу взимку 1920р. під час походу армії УНР;
- Федору Матушевському – послу УНР у Греції та члену Центральної ради;
- Дмитру Жупінасу – полковнику Армії УНР;
- Андрію Глувківському – сотнику Армії УНР, громадському діячеві;
- Федору Пономаренку – отаману Вільного козацтва у Смілі;
- Якову Водяному – одному із організаторів Вільного козацтва.
Станом на сьогодні жодного пункту не реалізовано. Лише маємо пам’ятний знак на честь перемоги вільного козацтва під проводом Якова Водяного над 8-ю російською армією генерала Муравйова, але й це ініціятива громадськости (Смілянська сотня ім. В. Бурки Українського вільного козацтва, Віктор Шевчук, Оксана Гончарова).
Висловлю не лише свою думку: бачити ганебне «вшанування» міською радою Кернеса, передачу на баланс громади меморіальної дошки Шпаку і при цьому жодних рухів із пошани Героїв московсько-української війни, діячів Української Революції 1917-1921 рр. – це цинізм!
Реалізація визначених по Смілі заходів не лише знак пошани наших діячів, які в той буремний час боролися за соборність та незалежність України, а й збільшення туристичної привабливості міста та зрештою чіткий український маркер міського публічного простору.