громадський активіст

Про закон щодо української мови

16 липня набрав чинности Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Принагідно дякую усім, хто працював над цим документом тривалий час.
Ми, українці, можемо мати власне до нього ставлення, та, як би там не було, цей нормативно-правовий акт базується на усвідомленні, що українська мова є визначальним чинником і головною ознакою ідентичності української нації, одним з провідних чинників державотворчих і консолідаційних процесів українського суспільства, а також визнає зростаючу роль мовного фактору в забезпеченні територіальної цілісности та національної безпеки України.
Саме тому московія скликає Радбез ООН з метою обговорення українського мовного закону, вбачаючи в ньому реальний механізм до посилення позицій української мови, а, відтак, до послаблення власних впливів.
Точку незворотности українське суспільство пройшло. Як би різно штибу антиукраїнські елементи не намагалися стати на заваді повернення українських позицій, нині українська мова - це мова еліти та мова народу, ознака освідчености й водночас чіткий ідентифікатор культурної приналежности.
До речі, символічно, що саме 16 липня 1990 року була прийнята Декларація про державний суверенітет України.
Лупаймо сю скалу!