Режим економії: на чому хочуть заощадити урядовці, і що буде з соціальними виплатами?

Деталі

Цікаво

Премʼєр-міністр України анонсував режим жорсткої економії бюджетних коштів, які не йдуть на потреби оборони. За словами Сергія Корецького, заощаджувати планують і під час планування бюджету на 2027 рік. Чи вплине це на соціальні виплати — дізнався Центр громадського моніторингу та контролю.

Жорстка економія

Український уряд запроваджує режим жорсткої економії бюджетних коштів, аби знайти гроші на захист країни. Про це під час виступу у Верховній Раді заявив Премʼєр-міністр України. “За результатами ми вже знайшли 70 мільярдів економії, які в повному обсязі будуть спрямовані на потреби оборони”, — наголосив Сергій Корецький.

Глава уряду також розповів, що принцип максимальної економії стосуватиметься і державного бюджету на наступний рік. “Під час підготовки бюджету на 27-й рік ми також маємо виходити з принципу максимальної економії кожної бюджетної гривні. Прошу депутатів активно долучитися до процесу формування бюджету на 27-й рік”, — з такими словами до парламенту звернувся Сергій Корецький.

Раніше стало відомо про проблеми з фінансуванням Сил оборони. За оцінкою глави відомства Євгенія Хмари, дефіцит становить близько 27 мільярдів доларів.

Доля соцвиплат

За словами Корецького, політика економії не вплине на бюджетні виплати: всі соціальні зобовʼязання перед громадянами держава виконає. “Таким чином щодо пенсій, зарплат, — проблем не буде”, — додав він.

Уряд не має можливості урізати пенсії чи зарплати, пояснив в інтервʼю агентству “УНІАН” член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. “Коли ми з вами говоримо про соціальні видатки, треба розуміти, що вони фінансуються за рахунок макрофінансової допомоги. Якщо джерело фінансування — макроекономічна допомога наших партнерів, то скільки б ви там не урізали, все одно ті гроші використати на безпеку й оборону не можна”, — наголосив він.

Наразі бюджет нашої держави залежить від зовнішньої підтримки. Економіст Богдан Данилишин у колонці для “РБК-Україна” попереджав, що бюджетна рівновага держави значною мірою тримається на іноземних грантах, а не на власних доходах. До кінця цього року Україна може отримати 12,7 мільярда доларів міжнародної підтримки, і ці кошти прив'язані до конкретних законів, які має ухвалити парламент.

Закони на паузі

Українські парламентарі не спромоглися ухвалити низку важливих законів. Насамперед, йдеться про законопроєкти №15460 і №16051-1 про внесення змін до Податкового та Митного кодексів. Це ініціативи про оподаткування міжнародних посилок, дешевших за 150 євро, та про запровадження європейської системи оподаткування електронної комерції. Обидва документи є умовою для отримання міжнародної допомоги, і те, що Верховна Рада не зібрала достатньо голосів, означає паузу в наданні цієї допомоги.

Міністр фінансів Сергій Марченко відвідав засідання комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, де відверто заявив: через затримку міжнародної допомоги Україна почала вимушено обмежувати державні видатки. “Будуть надходити доходи — ми в першу чергу фінансуємо сектор безпеки і оборони. Далі як тільки у нас з'являються джерела фінансування, ми фінансуємо всі інші видатки. Це стосуватиметься не тільки державного бюджету, це стосуватиметься усіх бюджетів, в тому числі і місцевих. Будь-які програми капітального будівництва й інші фактично будуть призупинені”, — попередив він. За словами міністра фінансів, соціальних  видатків обмеження поки що не стосуються. Він висловив сподівання, що до цього не дійде. “Ми дійшли до межі, і немає пояснень, чому ми в цей складний період не можемо проголосувати ці законопроєкти, розуміючи ціну питання”, — наголосив чиновник.

Як планують заощадити

Уряд планує не лише заощаджувати, щоб зібрати кошти для Сил оборони, а й переглянути видатки оборонного відомства. Провести аудит хочуть протягом місяця, щоб забезпечити якомога ефективніше використання бюджетних коштів. “Безумовно, ми будемо аналізувати, вивчати кожну гривню, але війна суттєво змінюється, війна суттєво дорожчає, це реальність, повинні реагувати на ці виклики”, — розповів премʼєр міністр України.

На яких видатках може зекономити держава? Деякі версії вже озвучили експерти. Зокрема, на думку члена Економічного дискусійного клубу Олега Пендзина, найімовірніше, урізатимуть загальні програми на кшталт “Національного кешбеку” та капітальні видатки по міністерствах. “Це може зачепити ті видатки, які стосуються загальних програм, які фінансувалися з резервного фонду. Що можна на сьогоднішній момент скоротити? Напевно, український кешбек вони будуть скорочувати, тому що, як на мене, це абсолютно непотрібні видатки, пов'язані з резервним фондом. Напевно, вони можуть переглянути якісь капітальні видатки по міністерствах і відомствах, які сьогодні можуть почекати”, — прогнозує економіст. 

Раніше голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев теж пропонував переглянути державні видатки. І, за його версією, кандидаткою на скорочення також була програма “Національний кешбек”. “Ефект для зростання ВВП від кешбеку становить 0,10% — це в межах статистичної помилки. Це була популістська помилка, від якої треба відмовитися, а кошти спрямувати на кредитування “5-7-9%”, — заявив він.

Програму “Національний кешбек” свого часу запроваджували як державну підтримку громадян за купівлю українських товарів із поверненням частини витрачених коштів. Зняти нараховані гроші готівкою було не можна, однак, їх дозволялося витратити на комунальні послуги, ліки, книги, донати для ЗСУ або інші українські товари.

• Наступна >