Прем'єра картини "За двома зайцями" відбулася 21 грудня 1961 року

Деталі

Цікаво

Немає, мабуть, в Україні людини, яка б не бачила славнозвісний фільм Віктора Іванова "За двома зайцями" за п'єсою Михайла Старицького. Фільм давно розібрали на цитати, що живуть своїм життям.
Прем'єра картини відбулася 21 грудня 1961 р.
У 2019 році одесит Віктор Мисливець поширив у соцмережах інформацію про фільм "За двома зайцями": колись на найвищому рівні було вирішено знищити всі його українськомовні копії - мова мала принципове значення для сприйняття фільму глядачами.

"Коли цей фільм дивляться російською, то глядач сприймає його так: всі нормальні, позитивні персонажі російськомовні і розмовляють вони нормальною російською. А на їхньому тлі тільки смішні, негативні, дурнуваті персонажі - Проня Прокопівна і Голохвастов розмовляють суржиком (іспорченним русскім язиком) і цим ілюструють деградацію нормального "русского киевлянина", його рух у бік українства. Якщо ж дивитися фільм українською, то картина діаметрально протилежна.", - Віктор Мисливець.
Віктор Мисливець замолоду був знайомий з творцями фільму і переконаний, що вони задумали його саме як патріотичний. Адже щиро вболівали за збереження національної ідентичності. На щастя, одна українськомовна копія була збережена невідомим мешканцем Маріуполя. Виявили єдину копію на Маріупольській базі кінопрокату. Тепер українці можуть згадувати невідомого героя з вдячністю.
А свою п'єсу Михайло Старицький створив на основі твору Івана Нечуя-Левицького "На Кожум'яках", який був визнаний малосценічним, тобто непридатним до театральної постановки. Старицький взявся врятувати комедію від забуття. А завдяки режисеру Віктору Іванову герої п'єси ожили у фільмі "За двома зайцями", що став легендарним.
До речі, і Іван Нечуй-Левицький, і Михайло Старицький – наші земляки. Перший народився у селі Стеблів на Корсунщині, а другий – у селі Кліщенці Золотоніського району.

Варто зазначити, що ця стрічка запала в серце глядачам і її розібрали на цитати. Наприклад крилатою стала фраза, якою зустрічала гостей покоївка Химка – «Пані лягли і просять».
Проня Прокопівна: «Ну розумний! Аж страшно!»;
Проня Прокопівна із Голохвастим: «– Ваша папіроска шкварчить! – Ето в груді моєй шкварчить!»;
Проня Прокопівна: «Що ви про це допитуєтесь, мені соромно, я ж – баришня!»;
Проня Прокопівна: «Не говоріть мені про любов, то ж шкандаль»;
Проня Прокопівна до Лимарихи: «У нас сьогодні неприйомний день! – А у мене якраз дуже приємний!»;
Голохвастий: «У груді моїй Везувій так і клекотить!»;
Голохвастий: «У мене в голові такий водевіль, аж мерсі!».

• < Попередня
• Наступна >