Наша електронна пошта:
smila.ua@ukr.net
logo
icon-top-follow icon-top-fb

 

Баннер сайт RGB 01

 

Стрічка новин

Авторизуватися через соціальні мережі:

 

 

 

710 60 без адреси

 

Цар Московії Петру I вкрав нашу історію

Перед вашими очима справжне обличчя московита, який вкрав нашу історію, ідентичність, свободу на довгих 300 років. Саме ця істота, вперше зазіхнула знищити і асимілювати цілу націю.
Культовий пам'ятник Петру I на коні, французського скульптора Етьєна Фальконе, оспіваний Олександром Пушкіним в поемі «Мідний вершник», або чуттевий живописний портрет "Петро І Величний" Карела де Моора, та все що ви бачили, - навмисно створений фейк царя московитів, який у вересні 1721 року, прийняв титул - Перший Імператор Всеросійський.
Вперше призначити себе спадкоємцем Київської Русі спробував московит, цар Іван III, в 1460 - 70 роках, посилаючи листи до Риму, підписуючи їх, як князь Білої Русі.
Пізніше, цар Василь III (1505 - 1533 роки правління), з метою впорядкування своїх прагнень, шукаючи привід легальної окупації Гетьманської України, почав піднімати питання про возз'єднання Русі з (фіно-угрською) мокшано-татарською Ордою. Дивно сприймався той факт самими московитами, що спостерігали, як Василь III, «розгулює по палатах царських в чалмі, з ятаганом на боці астраханського халата» ...
Минає 200 років, пульсуючи жагою підкреслити свою кревність до європейської сім'ї народів, вже «петровська» Московія намагається провести ребрендінг своєї назви на грецьку транскрипцію Русі - Ρωσία (Росія).
Карл Маркс, у «Викритті дипломатичної історії XVIII ст.» писав: Московська історія пришита до історії Русі білими нитками. Петро I, що ненавидів все своє татаро-московське оточення, був рішуче налаштований зробити з забитого ординського князівства з імперськими амбіціями європейську державу з величною історією.
Як це було? Цар Петро І Романов послідовно проводив політику обмеження автономії Лівобережної і Слобідської України, зменшуючи козацькі вольності і статут свобод. Після смерті Івана Скоропадського козакам було заборонено самим обирати власного Гетьмана.
У 1709 році цар наказує скоротити число студентів Києво-Могилянської академії з 2 тисяч до 161, найкращим науково-просвітницьким діячам звелів перебратися з Києва до Москви.
У 1711-12 роках за наказом Петра І відбулося насильницьке переселення (згін) населення з Правобережної України на Лівобережну (у Дике поле), та повна ліквідація правобережних козацьких полків. За різними оцінками було переселено до 200 тисяч осіб, це майже все населення краю.
1720 – указ царя Московiï про заборону книгодрукування українською мовою і вилучення українських текстів з церковних книг. «Ті старі книги з книгами великоросійського друку зрівняти, щоб ніякої різниці і особливого наріччя в них не було, щоб правопис і наголоси точно повторювали московські».
Цар здійснював багаторічну боротьбу за вихід Московії до Азовського та Чорного морів, тож, йому заважало саме існування Гетьманської України. В цей час метою Івана Мазепи, гетьмана Війська Запорозького, було об'єднання козацьких земель Лівобережжя, Правобережжя, Запоріжжя (Січі), Слобожанщини й Ханської України (Ганщини) в складі єдиної Української держави під гетьманським реґіментом.
Після невдалої підтримки Мазепою шведського короля Карла XII Петро І наказав знищити гетьманську столицю — Батурин. Тож генералом Олександром Меншиковим було замордовано до 20 тисяч місцевих жителів. Під час цих подій, північна Орда вирізала всіх мешканців міста, незалежно від віку і статі, не виключаючи дітей та жінок з немовлятами.
«Вся Україна в крові», «Жінки і діти на вістріях шабель», з такими назвами виходили провідні газети Франції — «Gazette de France», «Paris Gazette», «Lettres Historique». «Страшний цар, жадібний до крові в Україні. Всі мешканці Батурина вирізані, як наказують нелюдські звичаї московитів», «Меншиков показує жахи московського варварства. Люди в ньому [Батурині] вирубані, церкви зруйновані, будинки розграбовані і спалені».
Шведський історик Андерс Фріксель, автор «Історії життя Карла XII», писав: московити розп'яли трупи козаків на плотах і пустили їх по річці Сейм (приток Десни), щоб населення побачило долю Батурина.
Австрійський посол Отто Плеєр в листі з Глухова, повідомляв у Відень: «Меншиков вирізав всіх, хто знаходився в Батурині, підпалив і зрівняв із землею місто, захопивши все майно, зброю і 80 гармат».
Також були спалені, (переважно з мешканцями): Маячка, Нехворощ, Келеберда, Старий Кодак, Новий Кодак, Старі Санжари і Нові Санжари. Населення вбивали разом з жінками та дітьми. Міста після розорення були вщент спалені й зруйновані, включно із церквами та монастирами. Прихильників Мазепи було посаджено на палю, колесовано, четвертовано, повішено чи страчено іншим чином. Для залякування населення трупи невинно вбитих містян сплавляли на плотах по Дніпру.
Щотижня, протягом січня–червня 1709 року, гинули в бойових сутичках до 300 запорожців, козаків. Якщо скласти вбитих повсталих і кількість загиблих козаків в Полтавській битві, то вийде, що гетьмана І. Мазепу підтримало своїм життям та активною бойовою участю до 40 000 українців.
12 листопада 1708 року за наказом російського царя на Івана Мазепу накладена Анафема. Анафема була здійснена Російською православною церквою в Троїцькій церкві (нині не існує) в Глухові на Сумщині. За відомостями Лизогубівського літопису, напередодні приїзду ієрархів РПЦ були проведені показові страти місцевих українських церковнослужителів і монахів, голови яких були вивішені в Глухові на площі.
Десятки тисяч українських козаків і селян, засланих на будівництво фортець, каналів, загинули від непосильної праці, хвороб і голоду. 104 версти Ладозького каналу були густо встелені трупами козаків. «Вікно в Європу» — місто Санкт-Петербург зводилося на кістках тисяч українців.
Ця потвора померла близько 6-ї ранку 8 лютого 1725 року. За версією посла Франції при російському дворі де Кампредона на основі інформації лікаря-італійця, який стверджував, що затримка сечовипускання пов'язана з «погано вилікуваним сифілісом». Її, зокрема, підтримував радянський вчений М. Покровський: через розпусний спосіб життя помер від ускладнень, які спричинила задавнена ця венерична хвороба, яку з 1696 по 1707 рік лікували препаратами ртуті. Таке лікування саме по собі було малоефективним та вкрай токсичним.
За версією Франсуа Вільбоа, який добре знав царя, той ймовірно хворів на гонорею, якою заразився від генеральші Чернишової десь 1721 року. Сильний біль при сечовипусканні, який згадують наближені до царя люди, є характерним для цієї хвороби.

Мішель Іщенко

Із допису у ФБ

scroll back to top

Додати коментар

 

Захисний код
Оновити

Банер Сміла ЮА

 

Дійові особи

Сергій АНАНКО

Про те, що на місці сміттєзвалищ треба садити квітники

 

 

Анатолій ТЕРЕЩЕНКО

 

 

Про День Гідності

 

 

Анатолій СЕМИНОГА

Щиро вітаю працівників сільського господарства!

  

 
 
Політика
Сьогодні на сесії депутати обговорювали скандал із конкурсом на посади керівників закладів культури Сміли

19 липня 2021, 13:26

2021 07 19 sesiya19 липня відбулась 19-та позачергова сесія міської ради. І хоча на порядку денному стояли питання щодо ліквідації відділу охорони здоров’я, депутати більше обговорювали нещодавній конкурс на посади керівників закладів культури міста


Економіка
У Смілу надійде майже 50 мільйонів гривень субвенції. Як поділили ці гроші?

11 листопада 2021, 14:34

2021 11 11 groshiМіський голова Сергій Ананко розповів на сесії міської ради, що у наше місто надходить «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій у сумі 48 мільйонів 645 тисяч 798 гривень.


Суспільство
Студентський конкурс від Kasta.ua з грошовими винагородами!

26 листопада 2021, 17:07

2021 11 25 konkursКомпанія Kasta розпочинає конкурс з призовим фондом в 100 000 грн серед студентів ВНЗ та інших навчальних заходів.


Цікаво
КАРТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ІЗ ЗЕРНА ВИЗНАНА РЕКОРДОМ УКРАЇНИ

26 листопада 2021, 18:32

2021 11 25 karta1Національний реєстр рекордів України визнав рекордом України «зернову мапу» Дніпропетровської області, яку виготовили учні та працівники Західно-Дніпровського центру професійно-технічної освіти.


Афіша
У суботу в Смілі вшановуватимуть памʼять жертв Голодомору

22 листопада 2021, 15:30

2021 11 22 golodУ суботу в Смілі вшановуватимуть памʼять жертв Голодомору