- Деталі
-
Цікаво
4 травня 1838 року в Царському Селі відбулася лотерея поміж членами царської родини та запрошеними вельможами. Розіграли портрет вихователя спадкоємця російського престолу Василя Жуковського. На виручені гроші викупили із кріпацтва 24-річного художника і поета Тараса Шевченка.
Тарас, син кріпаків із села Моринці, почав малювати ще 8-річним. Вчився малярству у місцевих дяків і малярів. 14-річного сироту Шевченка зробили дворовим слугою поміщика у вільшанському маєтку на Київщині. Його пан - Павло Енгельгардт віддав хлопця в науку на чотири роки до петербурзького живописця Василя Ширяєва. Вдень артіль Ширяєва виконує різні живописно-декоративні замовлення, а вночі Шевченко ходить до Літнього саду малювати статуї. Тоді вперше пише вірші. Улітку 1836 року його помітив художник Іван Сошенко. Українець за походженням захоплюється талантом кріпака і вирішує допомогти йому.
Знайомить Тараса із земляками - письменником Євгеном Гребінкою, художником Аполлоном Мокрицьким, професором Василем Григоровичем. Професор обіймає високу посаду в Петербурзькій Академії мистецтв. Вмовляє Тараса подати малюнки до Товариства заохочення художників. Їх високо оцінюють, але кріпаки не можуть навчатися у вищих навчальних закладах.
Талановитого маляра у майстерні Сошенка помічає Карл Брюллов - нащадок знаменитих французьких емігрантів, який вважається найкращим і найбільш високооплачуваним художником того часу. Брюллов звертає увагу на "некріпацьке" обличчя хлопця, хвалить рисунки та вірші і пропонує стати учнем.
Шевченкові друзі міркують, як визволити Шевченка з кріпацтва. Брюллов так переймається долею кріпака, що їде до полковника Павла Енгельгардта та просить відпустити на волю обдарованого "холопа". Енгельгардт називає ціну викупу за Тараса - 2500 рублів. Це вп'ятеро перевищує ціну кваліфікованого кріпака. На той час ця сума еквівалентна 45 кілограмам чистого срібла.
Через Гребінку Шевченко знайомиться з "придворним живописцем" Олексієм Венеціановим. Той добре знає поета Василя Жуковського, що був вихователем наслідника престолу цісаревича Олександра. Той також переймається долею Шевченка. Жуковський попросив Брюллова написати з нього портрет, з метою розіграти його в приватній лотереї.
Друзі вирішують провести лотерею серед членів царської родини. Лотерейні квитки по 300–400 рублів купили імператриця, царівни, спадкоємець престолу — майбутній імператор Олександр Миколайович, сама графиня Баранова та інші вельможі. 4 травня після обіду, танців і розмов портрет Жуковського розіграли. Виграш дістався цариці Олександрі Федорівні.
Від царської сім'ї одержали 1000 рублів. Цих грошей було недостатньо для викупу Шевченка. Брюллов, Жуковський, Венеціанов та Юлія Баранова започаткували збір коштів у складчину. Гроші пожертвували десятеро друзів Шевченка. Суму зібрали і передали Енгельгардту. Відпускну Шевченку вручає Василь Жуковський через три дні після лотереї. Із майстерні Брюллова 24-річний Тарас виходить вільним. Поет присвячує Жуковському поему "Катерина", Євгену Гребінці - баладу "Перебендя", Василю Григоровичу - "Гайдамаки".
redaktor-smila-ua@ukr.net
Україна, м.Сміла
Коментарі
А що стосовно статті,то картина не була продана,(ІСНУВАВ МІФ, ЩО КАРТИНУ, ВИСТАВЛЕНУ НА АУКЦІОН ДЛЯ ВИКУПУ ШЕВЧЕНКА, КУПИЛА ЦАРИЦЯ. ПРОТЕ КАРТИНА НА АУКЦІОНІ ТАК І НЕ БУЛА ПРОДАНА
Пан Енгельгардт погодився відпустити Шевченка за 2500 рублів – на той час ця сума була еквівалентна 45 кілограмам чистого срібла. У викупі Шевченка з неволі брали участь люди з безпосереднього оточення царської родини. Вони організували аукціон з продажу картини Карла Брюллова. Ще за життя поета існував міф, що картину купила цариця і тим самим дала гроші на звільнення Шевченка. Проте картина на аукціоні так і не була продана)