Віталій ЧЕПИНОГА

Деталі

Дійові особи

блогер

Про картоплю: воно не дасть нам ні спать, ні жить спокойно, поки не посаджене...

-На селі так: яких би чоловік не був статків, інтелекту, соціального статусу та впливу, раз на рік він вдягає на себе рало, і тягає його по городу, як сивий кінь. Бо - картопля!
Цілий рік самі себе переконують і медитують: Та щоб я ще раз! Та боже збав! Та ну її на…р! Та більше ніколи, клянуся! Та хіба я не куплю собі? Та вона копійки стоє! Та я її й не їм! Та кому вона нужна?
Потім бачиш: весна прийшла - поліз у погріб. Ми цього не контроліруєм! Вчора був чоловік як чоловік, а сьогодні - зомбі!... Риє ямки, закопує, обгортає... Як пороблено. То сильніше за нас... Воно не дасть нам ні спать, ні жить спокойно, поки не посаджене...
Люди самовпевнені і думають, що картопля - для нас. Насправді ж, ми - для картоплі!
Є така противна оса, браконіда: вона відкладає яйця в гусеницях. І її майбутні діти виїдають ту гусеницю зсередини. Так само картопля паразитує на нас.
Якби ми не були потрібні картоплі, нас би давно вже не було на цім світі, як виду.
Тарас Григорович щось трохи підозрював: "І на Січі хитрий німець картопельку садить"...
В "Енеїді" Котляревського, попри те, що там половина тексту присвячена всяким наїдкам, жодного разу не згадується картопля ні в якій формі! Жодного!!! Бо, цензура!
А Гоголь, коли писав "Тарас Бульба", мав на увазі зовсім інше, ніж ми там сьогодні вичитуємо. То складний метафізичний і алегоричний текст. Гоголь знав велику тайну...

Із допису у ФБ

• < Попередня
• Наступна >