У міському будинку культури провели вечір пам’яті Героїв Небесної Сотні

Деталі

Суспільство

20 лютого у малому залі МБК зібрались студенти, старшокласники та всі бажаючі, щоб з нагоди Дня Героїв Небесної Сотні вшанувати світлу пам'ять патріотів, які віддали своє життя за Україну. Спершу провели тиху акцію «Ангели пам'яті».

У фойє міського будинку культури представники молодіжного активу вручали паперових ангелочків. Потім всі писали на фігурках ангелів побажання та прикріплювали їх на стенді. Частину ангелів випустили в небо, прикріпивши до повітряних кульок, інших згодом відправлять у зону АТО для підтримки бойового духу бійців.

На вечорі пам’яті дивились фільм про трагічні часи боротьби на Майдані у 2014 році. Згадували ті страшні події, як все починалося. Перед молоддю виступили депутат Смілянської міської ради, голова фракції ВО «ЧЕРКАЩАНИ» Ольга Ткаченко та член виконкому, активіст і волонтер Віктор Овчаренко. Аматорські художні колективи МБК виконали нові пісні про Героїв Небесної Сотні. Подвиг Мирних Ангелів назавжди залишиться у пам’яті українців, тому що про Майдан і Небесну Сотню вже складені пісні і вірші, які пішли в народ. Зокрема, смілянська поетеса Людмила Притула написала поезію про подвиг нашого земляка Юрія Пасхаліна, що увійшла до національної збірки віршів, присвячених «Небесній сотні».

Не можливо було без сліз слухати спогади про Майдан, які розповідав Віктор Степанович Овчаренко. Він розказував молоді про висновки, котрі треба зробити, переживши ті страшні події.

Як ми врятували Україну? Тому що ми згуртувалися. Коли розпочалася війна 2014 року, перші люди, які пішли воювати – це були майданівці. Моментально включились у допомогу волонтери і весь народ. Якби ми всі тоді не згуртувались – України б уже не було, - вважає Віктор Овчаренко. – Тому тільки разом, тільки своєю активністю, громадською свідомістю ми зможемо зберегти Україну, зробити її кращою. І велика роль у збереженні державності відводиться молоді. Молодь має бути патріотичною, свідомою, сильною.

Промова Віктора Овчаренка не могла нікого залишити байдужим, він звертався до совісті кожного. Тож гірко було дивитись, що навіть маленький зал на другому поверсі МБК був не заповнений глядачами. Треба було залучити більше молоді, щоб хоч вони послухали правильні слова очевидця тих подій і активіста. А коли Віктор Степанович спитав у студентів ім’я першого загиблого Героя Небесної Сотні… всі скромно мовчали. Всього чотири роки минуло від тих подій, а їх гострота вже забувається, почуття і значення нівелюються...
Тож такі заходи обов’язково потрібно проводити, щоб українці знали своїх Героїв, пам’ятали про нашу важку історію, щоб активісти будили свідомість затурканого проблемами народу.

• < Попередня
• Наступна >