У суботу в Самгородку освячуватимуть новий храм Миколи Чудотворця

Деталі

Суспільство

Цієї суботи у Самгородку буде славна подія: у центрі села освячуватимуть величний храм Миколи Чудотворця Православної церкви України.
Початок – о 9 годині ранку. На освячення церкви запрошуються самгородяни, уродженці цього села і жителі всіх навколишніх сіл.
Це історична і довгоочікувана подія. Цей храм у Самгородку збудував виходець із цього села, засновник групи компаній «Агро-Рось» Анатолій Семинога.
Церкву в Самгородку комуністи знищили більше 80 років тому. Стояла вона у центрі на місці нинішнього парку. Була деревʼяною, збудована ще самгородським поміщиком, але в сталінські часи, приблизно у 1939- 1940-х роках комуністи її розвалили. Спочатку збили хреста на церкві, а тоді й колоди та дошки розібрали.
«Наші люди після Голодомору, які вижили, не мали сил боротися за церкву. У Самгородку он там, де Яменкова хата стояла, двостороння вулиця аж до Ташлика тяглася, більше 40 хат нараховувала. Всі померли у голодовку», – сумно пригадує один із старожилів села Микола Дирда.
Каже, сам хоч і невеличкий тоді був, а добре памʼятає, як два сільські дядьки храм розбирали. Колись, уточнює, сестри дозволили піти подивитися, що ж там роблять. Він і пішов.
«То дядько Василь Каданець, який розбирав церкву, дав мені ікону, яка при вході висіла, ото де голова на тарілці. Каже, неси звідси, синок. Я й приніс додому», – пригадує Микола Дирда.
Він говорить, коли у Другу світову німці у Самгородок заходили, то церква вже була геть розібрана і деревина з неї у штабелях лежала. Неподалік валялися й величезні камені, на яких стояла деревʼяна церква. Їх пізніше розбили й розтягли.
Вже при німецьких окупантах церкву в селі облаштували у колишній часовні при виїзді в сторону сусідньої Макіївки.
«Тоді врятовану ікону, яка називалася «Усікновення голови Іоанна Предтечі», моя мати віддала в ту часовню. У ній правили й після війни кілька років», – каже Микола Дирда.
За його словами, вже згодом особливо затяті комуністи запропонували церкву - часовню прикрити. Так там зробили склад та комору. І тільки після 1975 року у ній знову відкрили церкву.
«А тепер бачите, який храм збудував наш земляк Анатолій Семинога, подяка йому велика. Для нашого села це дуже велична краса буде», – зазначає Микола Андронович.

• < Попередня
• Наступна >