- Деталі
-
Суспільство

В Україні розпочалася Масниця, або як її ще називають у народі – Колодій, Сиропуст, Масляна, Сирний тиждень.
Це наше «смачне» свято, яке триватиме цілий тиждень. Масниця не має фіксованої дати, а починається за 56 днів до Великодня і відзначається протягом тижня напередодні Великого посту. А оскільки Великдень цього року припадає на 5 травня, то Масниця розпочалася 11 березня і триватиме до 17 березня.
Млинцевий тиждень відрізняється від інших дат тим, що в ці дні люди не їли м’яса, сала та інших жирів, а готували млинці та смакували їх зі сметаною, варенням, згущеним молоком, а ще смажили налисники та варили вареники з сиром й іншими апетитними начинками.
"Зачекайте вареники, прийде на вас Масниця", - каже українська народна приказка.
Традиційно на Масницю у понеділок наші пращури запрошували до себе близьких друзів, родичів. Господині із самого ранку готували млинці і за великим столом збиралася вся родина, аби ними посмакувати. Також млинці ставили на тарілках біля будинку. Їх залишали для всіх покійних родичів.
Першого дня тижня українці робили опудало і ставили його у центрі села чи міста: воно тішило місцевих до самої неділі.
У вівторок робили оглядини. Батьки дівчат та хлопців ходили в гості один до одного, а хлопці шукали своїх майбутніх дружин на гуляннях та святкуванні Масниці. Вони мали встигнути зробити оглядини до великого посту.
Середа була особливим днем, адже за традицією, до оселі дівчини приходив майбутній чоловік. Теща мала приготувати багатий стіл і напекти млинців зятю. При цьому на вечерю збиралася вся родина. Зять мав допомагати тещі, робити їй компліменти та налагоджувати з нею стосунки.
Четвер — один із найулюбленіших днів, адже у четвер було заборонено працювати. Саме у четвер люди починали масові гуляння, припиняли сімейні застілля та веселилися на повну. Хлопці та дівчата виходили на головні вулиці сіл та міст і грали у різні ігри, танцювали, грали на інструментах, каталися на санях, влаштовували кулачні бої.
У п’ятницю вже було весело тещі. Вона збирала подруг, рідних, знайомих і йшла у гості до зятя. Зять разом із майбутньою обраницею мав накрити стіл, напекти млинців та зробити все для того, щоб сподобатися тещі. Наприклад, робив компліменти, танцював біля неї, носив їжу та багато іншого.
У суботу майбутня дружина мусила покликати в гості всіх сестер коханого. Зранку вона готувала багато різної їжі. Крім млинців, до вечері подавали вареники, пампушки, рибу та багато іншого. Також дівчина мала вручити подарунки, щоб задобрити сестер майбутнього чоловіка. Веселощам теж було місце: дівчата ворожили на нареченого та танцювали.
У неділю, яку ще називають Прощеною, з самого ранку люди йшли до церкви та молилися за живих. Також згадували тих, хто їх покинув. Після ранкової молитви господині готували багато їжі перед постом.
А ще у Прощену неділю дорослі та діти просили один в одного прощення за всі образи та гріхи. Ця традиція в нас збереглася й досі. Після цього сім’ями проводжали масляний тиждень, виходили на площі та спалювали опудало.
Загалом українська Масниця - це не лише проводи зими та зустріч сонця, а й заклик до загального примирення, злагоди та всепрощення.
Також саме в неділю проводили заручини та одружувалися.