Сміла знову попрощалась із двома Героями-побратимами

Деталі

Суспільство

Відразу двоє молодих захисників НАЗАРЕНКО Юрій Миколайович та ЛИЗУНЕНКО Анатолій Сергійович віддали свої життя за майбутнє України, за нашу з вами свободу.
Безжальна війна збирає свої криваві жнива: наші сміляни загинули в один день, 28 липня, внаслідок артилерійського обстрілу їх бойових позицій, поблизу населеного пункту Новоселівське, Сватівського району, Луганської області. Вони були не просто земляками, вони були побратимами. Служили в 9 парашутно-десантній роті 3 парашутно-десантного батальйону в/ч ЗСУ. Солдат Юрій Назаренко був оператором відділення протитанкових ракетних комплексів взводу вогневої підтримки, а старший солдат Анатолій Лизуненко -- механіком-водієм.
Траурна церемонія прощання та заупокійний молебень відбулись у смілянському Покровському храмі. В останню земну дорогу полеглих військових прийшли провести їх родичі, близькі, друзі та представники Смілянської громади.

Назаренко Юрій Миколайович, народився 27 вересня 1984 року у нашому місті. Навчався у загальноосвітній школі № 7. В шкільні роки серйозно захоплювався настільним тенісом, неодноразово займав призові місця у місті та області. Дійшов майже до кандидата в майстри спорту України.

Після закінчення школи вступив до Капітанівського училища, де отримав спеціальність кухаря. Ця професія стала улюбленою справою всього його життя. Він був неймовірно талановитим шеф-кухарем, працював у кращих ресторанах України та за кордоном. Він горів цією справою і мріяв після війни про власний особливий ресторан.
Юрій Назаренко був дуже щирою та відкритою людиною, завжди приходив на допомогу іншим, дуже любив свою маму та дружину, обожнював своїх діток... У 2012 році у нього народився перший син, а у 2022, вже під час війни, з'явився на світ другий синочок.
У листопаді 2022 року він сам твердо вирішив піти до військомату, не чекаючи повістки, та стати на захист нашої Батьківщини, своєї родини.
Вже у грудні відправився на війну. Він був мужнім воїном, який боронив нас на нульових позиціях. Ніколи не відступав. У березні 2023 отримав осколкові поранення під час виконання бойових задач, але після лікування знову повернувся на фронт. Чути не хотів про списання зі служби...
"Якщо не ми, то хто?", "Завжди перші" - такі слова звучали від нашого Героя У травні цього року лишень відсвяткував своє довгоочікуване весілля з дружиною, яку кохав більше 15 років...
У Юрія залишились батьки, сестра, дружина і два синочки.

Лизуненко Анатолій Сергійович народився 1 грудня 1992 року в м.Петропавлівськ, Республіки Казахстан.

В 2005 році разом із сім'єю переїхав в наше місто. Навчався в загальноосвітній школі № 4. Після закінчення вступив у Смілянський ЦППРК, де отримав спеціальність маляр-штукатур. У 18-річному віці був призваний на строкову військову службу до лав ЗСУ. До початку повномасштабного вторнення працював у Польщі. Але тільки почалась війна повернувся в Україну і відразу пішов на фронт. Був патріотом з великої літери! З честю та гідністю захищав нашу країну. Він чітко знав ціль і усвідомлював наслідки…
У Анатолія залишилась мати, брат, сестра та племінники.
Вічна памʼять і вічна шана Героям!
Поховали воїнів на Алеї Слави (Загреблянське кладовище).

• < Попередня
• Наступна >