- Деталі
-
Суспільство
Нещодавно відбулась зустріч журналістів сайту Сміла.ua з начальником Управління зв'язків з громадськістю та фінансової обізнаності Департаменту комунікацій Національного Банку України Лесею Войтицькою. Представниця НБУ розказала кілька дуже цікавих фактів.
Наприклад, Національний Банк України щорічно проводить моніторинг фінансової грамотності населення. Фінансова грамотність, по простому, – це коли ви добре знаєте кредитні та депозитні умови вашого банку, вмієте читати договори з банками (навіть дрібний шрифт на звороті договору) і добре розумієте, на що підписуєтесь. Це коли ви можете дати відпір колекторам, фінансовим шахраям та різним фінустановам, які на вас тиснуть. Це коли ви знаєте куди і кому поскаржитись та вибити назад свої кошти.
Так ось, моніторинг фінансової грамотності показує, що українці обізнані лише на 11,6% балів із 100%. Це найнижчий рівень у країнах Європи. Навіть, у Білорусі та Росії громадяни краще розбираються у фінансах, ніж ми. Експерти вважають, це тому, що українці споконвічно не люблять говорити про гроші, про заробітки і доходи. Навіть на запитання, куди звертатися, якщо фінансова установа порушила ваші права, 73% опитаних українців відповіли, що взагалі нікуди звертатися не будуть і не будуть вирішувати це питання. Решта – не знає, куди звертатися. І тільки кілька осіб заявили, що звернуться в поліцію. Дуже сумна картина. (Насправді щодо всіх фінансових питань треба звертатись на гарячу лінію Національного Банку України – він курує і може впливати на всі фінансові установи нашої держави).
У Польщі фінансова грамотність у 2011 році теж була невисокою – 13%. Але після впровадження курсу вивчення фінграмотності у школах і розробки серії лекцій для дорослих – у 2021 році рівень грамотності значно виріс.
Тому Національний Банк України прагне підвищувати фінансову грамотність українців. Особливо це актуально зараз, коли люди перебували на карантині, тому в рази збільшилась кількість онлайн-покупок, населення все більше переходить на розрахунки електронними грошима і картками.
НБУ хоче, щоб у школах України ввели урок фінансової грамотності. А поки чиновники вирішують це питання, на сайті НБУ можна знайти курс лекцій та корисної інформації для підвищення фінансової обізнаності дорослого населення.



Треба зазначити, що розмова журналістів із начальником Управління зв'язків з громадськістю та фінансової обізнаності Департаменту комунікацій НБУ стала можливою завдяки спільному проєкту Українського кризового медіа центру та Естонського центру східного партнерства «Побудова демократичної стійкості в Україні шляхом зміцнення місцевих та регіональних ЗМІ, який фінансує Фонд Emerging Donors Challenge та Міністерство закордонних справ Естонії за рахунок коштів з розвитку співпраці.
Завдяки співпраці з Громадською організацією «Український кризовий медіа-центр» представники ЗМІ отримали багато корисної інформації та допомоги у роботі.
Коментарі
Як говорить мій друг: "Якщо всі стануть розумними, то хто тоді буде касиром в АТБ працювати?"
Чи це написала людина, яка не змогла освоїти роботу з терміналом?
А картки ніхто не "ухвалював". Просто люди на них отримують зарплату і пенсію. І термінали повинні бути в кожному магазині. Колись говорили про такий закон, тільки замовкли.
Чомусь деякі магазини навіть бонуси нараховують тим, хто розраховується картою. А одному "касиру АТБ" це не подобається. Обраховувати важче, чи здачу недодавати?
А відносно фінансової грамотності, то з цим дійсно проблема. Тільки до карток (якщо вони не кредитні) це не має відношення.