Іран 1970-х років був саме таким, як на фото

Деталі

09 березня 2026, 17:40

Про Іран дублюю і розширюю свій пост від 2022 року. Пишу про це, оскільки навчався в КНУ ім. Шевченка безпосередньо на іраністиці. Іран сімдесятих років був саме таким, як на фото. Жодної тобі чадри, бурки, паранджі. Уявіть, якби зараз у Україні всіх жінок змусили носити хустки.

До Ісламської революції в 1979 році, пише у ФБ Павло Коробчук, ця країна прямувала в європейський розвиток, там була конкурентна економіка, населення жило в достатку, орієнтувалося на Європу. Щоправда, керівництво країни часто поводилося з населенням погано, і тому люди думали, що революція приведе кращу владу, яка виявилася в рази гіршою.
Іранці (перси) - не араби, категорично. В них більше відмінностей з арабами, ніж у нас навіть з росіянами. Так, з арабами у них спільне лише сусідство, візуальна схожість, арабська в'язка і релігія. При чому, в Ірані шиїти, а не суніти.
За словами пана Павла, вони люблять порівнювати свою мову з французькою, чисто за звучанням. І вона в дечому на слух звучить подібно, але перська - миліша. Вони кажуть мерсі, "дякую". За мовою це можна порівняти з подібністю угорської і української, а не української і російської. Бо перська - індоєвропейська мовна сім’я, а арабська - семітська. Мама - мадар, тато - педар, брат - барадар, донька - дохтар, ім’я - наме (англ. нейм), або есме - тут спільність з данньоруським єсмь, “є, єсть” - аст, новий - ноу, назви цифр схожі, і так далі.
За релігією - колись давно у них був свій зороастризм, чи не перша монотеїстична релігія. Історія в іранців на кілька тисяч років давніша від арабських бедуїнів. Персія, Сасаніди, Мідія, Елан, Авеста - це було ще за 1-2 тисячі років до мусульманського світу. Це перси билися з греками на території Європи, це перси ганялися за скіфами в степах Причорномор’я.
Вони за ментальністю, культурою, історією - вільне суспільство. Ба навіть, якщо глянути в історію, то трошечки розпустне (поширена в Середньвіччі гомоеротична поезія, офіційні гомосексуальні гареми). А видатна поезія Сааді, Румі, Гянджеві, Фірдоусі, Рудакі, зрештою Омара Хаяма - скільки там вина, скільки мудрості, зваб, любові! Це суспільство класне.
«Я проти абсурдної поліції моралі, проти законів шаріату, які не підходять для сучасного світу. Шаріат може діяти у релігійних колах, але державна влада і законодавство мають бути світськими.
І я ніколи не висловлювався про політичне становище сучасного Ірану, але ще 1 січня, коли побачив новини звідти, зрозумів чітко і написав про це в сторіз - владі в Ірані - кінець. Вболіваймо», -підсумовує Павло Коробчук.