- Деталі
-
22 листопада 2022, 17:54
300 років тому, 22 листопада 1722 року (3 грудня за новим стилем) народився Григорій Сковорода — знаковий український філософ, просвітитель-гуманіст, поет і педагог.
Попри війну, Україна протягом всього 2022 року відзначає 300-річчя Григорія Сковороди на державному рівні — таке рішення уряд затвердив ще восени минулого року, до початку повномасштабного російського вторгнення, пише НВ.
Міністерство культури та інформаційної політики України також сприяло тому, що дата ювілею Григорія Сковороди увійшла до переліку ювілейних дат ЮНЕСКО 2022 року. Одна з основних цілей низки культурно-мистецьких подій, які проводяться в Україні з цієї нагоди — не лише дати можливість українцям повною мірою відчути глибину та важливість постаті Сковороди, але й «перезавантажити його сприйняття». «Ми хочемо, аби українці пишалися, що саме Україна є домівкою одного з найвпливовіших філософів Східної Європи», — підкреслив раніше міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко.
Дії окупантів ще раз довели важливість його постаті в історії України: 7 травня 2022 року росіяни зруйнували Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди у селі Сковородинівка під Харковом. Від будівлі музею після російського ракетного обстрілу залишилися самі стіни, на згарищі працівники зібрали розбиті глечики, вигорілі та мокрі книги, сподіваючись врятувати експонати, які залишалися у приміщеннях. Найцінніші з них встигли сховати після вторгнення РФ в Україну.
Твори Григорія Сковороди за його життя ніколи не друкувалися: тодішня цензура назвала їх «противними Святому Писанію і образливими для чернецтва», тому вони ширилися через переписування. Однак погляди філософа мали величезний вплив і на його сучасників, і на подальший розвиток української культури, філософських та етичних поглядів його наступників.
Сковорода повставав проти мертвої церковної схоластики та духового гноблення московського «православ’я», спираючись у своїй філософії на Біблію. Сковорода переконував, що царство людини всередині неї, і «щоб пізнати Бога, треба пізнати самого себе». «Поки людина не знає Бога в самім собі, годі шукати Його в світі», — наголошував філософ.
Одним з найважливіших концепцій його системи поглядів було поняття «сродної праці», яка, на думку філософа, є водночас і потребою людського тіла, і потребою духовною. Досягнення свободи, на думку Сковороди, можливе лише за умови праці заради власної користі, надбання потрібного для себе.
«Його прийнято називати батьком української філософської думки. Зумівши адаптувати роботи давньогрецьких мислителів під українські реалії та впровадити їх основи в академічну систему освіти, Григорій Сковорода справив величезний вплив як на своїх сучасників, так і на всі наступні покоління. Його роботи присвячені головному — нерівності, свободі та пошуку призначення. Роздуми стимулювали філософа до мандрів, і він об'їздив всю Україну та Європу. Крім серйозних філософських трактатів, з-під його пера виходило чимало творів легших жанрів із не менш глибоким змістом», — писав НВ про Сковороду у своєму проєкті Топ-100 великих українців.