- Деталі
-
09 лютого 2021, 18:26
98 років тому - 9 лютого 1923-го відбулося повстання холодноярських отаманів та повстанців в Лук'янівській в'язниці Києва - історія, яка заслуговує на екранізацію.
О 8.30 год. охоронець, як зазвичай, приніс кип'яток в камеру №1, в якій перебували 14 холодноярців, засуджених до вищої міри покарання за "бандитизм" і повстання проти радянської влади. Один із арештованих облив червоноармійця кип'ятком і заволодів револьвером. Повстанці пробралися на коридор, а далі захопили канцелярію тюрподу, де заволоділи ще 5 (за іншою версією 14) гвинтівками з набоями, відкрили в'язничні камери, випустивши ув'язнених.
Однак вирватись за межі в’язниці повсталим не вдалось, охорона підняла тривогу. Тож повсталі забарикадувались і зайняли оборону в тюремному корпусі.
Бій в середмісті Києва тривав майже 4 години, повстанці стріляли, економлячи набої. Останні кулі зберігли для себе.
За даними чекістів, які дослідники вважають применшеними, в ході бою загинув 1 червоноармієць і ще 3 були поранені.
Під час повстання в Лук'янівській в'язниці загинули 38 повстанців, серед яких отамани Холодного Яру і Чорного лісу – Ларіон Загородній, Мефодій Голик-Залізняк, Юрій Дроботковський, Денис Гупало, Сергій Захаров, козаки-холодноярівці Олексій Добровольський, Корній Черкас, отаман із Київщини Іван Гайовий-Грисюк (Гайовий), командир полку 1-ї Синьої дивізії Кость Здобудь-Воля, сотники корпусу січових стрільців Микола Опока, Михайло Турок та інші.
Ярослав Файзулін, науковий співробітник Українського інституту національної пам'яті
Із допису у ФБ