- Деталі
-
22 листопада 2020, 15:33

Як маніпулює телебачення. Послухайте курс з інформаційної гігієни "Як не стати овочем".
Чи можна вірити 1+1? А це правда, що Прямий канал Порошенка? Чому про плівки Єрмака говорять в інтернеті, а на телебачені мовчать?
Медіа збиткові. Вони живуть за гроші власника. Відповідно, транслюють його позицію - у більшій чи меншій мірі. Коли ви дивитися новини чи політичні програми - ви бачите позицію власника на події в країні.
Більшість українських телеканалів належать олігархам. Власне, «олігарх» — це людина, яка має медійні важелі впливу.
Наразі найбільше впливають на думку українців Коломойський, Пінчук, Ахметов, Фірташ і Льовочкін. І питання не в кількості каналів, які їм належать, а «масштабів уваги», яку їм вдалося отримати.
Математика олігархів щодо каналів така: популярними шоу і програмами вони нарощують хороший рейтинг каналу, а хороший рейтинг дає вплив (кількість людей, які постійно його дивляться). Проте цей вплив здебільшого реалізується не через шоу чи розважальні програми. А через випуски новин та політичні шоу.
Тобто на каналах 90 % розважального контенту, а 10% такого, що впливає на думки. І олігарх може і не постійно задіювати ці 10%, але тоді, коли треба він використовує канал на повну. І ми всі будемо жертвами.
Дивлячись інформаційні програми, ти дивишся на події в країні очима олігарха. Ти бачиш не об’єктивну картину того, що відбувається насправді, а те, що він хоче тобі показати. Щось приховати, інше підсилити, на чомусь акцентувати увагу і так далі. І так, відверті фейки теж трапляються.
Ось чотири ключові маніпуляції телебачення:
1. Замовчування — окремі події чи людей просто не згадують в ефірах каналу. Оскільки вся його робота спрямована на те, щоб максимально утримати увагу людини на ньому одному, то брак чогось і викривляє інформаційне поле людини.
2. Викривлення, зокрема й висміювання, клеймування — подання інформації в одному і чіткому забарвленні. Цей інструмент витікає з попереднього. Це можна простежити на прикладі політиків — на одних каналах хвалять одних, на інших — інших. Хоча їхні дії ті самі.
3. Псевдонародна думка — один із ключових інструментів політичних програм. У студії є люди, які голосують та / або глядачі голосують дистанційно. Усе це має пояснити, як ставитися до сказаного в студії. Пряма маніпуляція, а не соціологія.
4. Спрощення всього — людина не має думати, тоді нею простіше маніпулювати. Звісно, тепер за спрощення відповідає інтернет, проте телебачення було першим у цьому. Під егідою того, що людям потрібно все розтлумачити й розказати на пальцях, замовчували факти, контекст і вже через кілька повторних пояснень люди не розуміли реальних процесів, знаючи лише про вершину айсберга.