Наша електронна пошта:
smila.ua@ukr.net
logo
icon-top-follow icon-top-fb

ANI vidkrutta

 

metalobaza

Стрічка новин

 

CENTR

 

Конотопська битва: 361 рік тому Іван Виговський переміг московське військо

2020 07 10 bitva

 

Конотопська битва є однією з найблискучіших звитяг козацького війська гетьмана Івана Виговського, яке за підтримки татарської кінноти кримського хана Мухаммед-Ґірея IV, вщент розгромили московське військо включно з елітним «государевим полком» 361 рік тому - 9 липня 1659 року.
Про це нагадує «Україна молода».
Битва відбулася у ході московсько-української війни (1658—1659), під час періоду української історії, який заведено називати Руїною.
Гетьману Івану Виговському разом із союзницьким військом кримського хана Мухаммед-Ґірея IV вдалося заманити відбірні частини московського князя Олександра Трубецького в болотисту місцину біля річки Соснівки, що під Конотопом.
Московську армію було розбито, а головні сили змушені відступити з українських земель до Путивля. План військової кампанії Московського царства проти Гетьманщини провалився.
За підрахунками істориків, у бою загинуло близько 30 тисяч московського війська, а 15 тисяч потрапили в полон. Тоді як втрати козаків були втричі меншими.
«Справа була не в чисельності, а в тому, які це були підрозділи, - говорить історик Олексій Сокирко у інтерв’ю Радіо Свобода. - Під Конотопом знищили так званий «государев полк» – це гвардія московського царя. Знищення цього підрозділу дорівнювало… ну, якби зараз десь на лінії зіткнення загинув Кремлівський полк президентської гвардії… Біль від цієї поразки був більшим, ніж якби загинуло просто сто тисяч рядових вояків».
Сам Трубецькой, почувши про розгром Пожарського, відкликав Ромодановського з облоги Конотопа та пізно ввечері почав відступ з України. Тоді козаки вийшли з Конотопа і вдарили по армії Трубецького, що відступала, захопивши багато артилерії; сам Трубецькой ледве не загинув, був двічі поранений і втратив окрім частини артилерії ще бойові знамена, скарбницю й майже увесь обоз. Покінчивши із залишками військ Пожарського, козаки й кримці продовжували переслідувати ворога у його відступі ще протягом трьох днів аж до московського кордону.
Загиблих козаків з обох сторін поховали в одній братській могилі, а на її місці поставили церкву на честь 40-ка мучеників Севастійських. Сьогодні це Конотопський Вознесенський кафедральний собор, який люди за традицією і досі називають Сорокосвятською церквою.
Звістка про поразку під Конотопом дійшла врешті-решт і до Москви. Російський історик XIX сторіччя С. М. Соловйов описує реакцію царя на сумну звістку таким чином:
«Цвіт московської кінноти, що відбув щасливі походи 1654 і 1655 років, загинув за один день, і вже ніколи після того цар московський не був у змозі вивести в поле такого блискучого війська. У жалібній одежі вийшов цар Олексій Михайлович до народу й жах охопив Москву. Удар був тим важчий, що був несподіваним; та ще після таких блискучих успіхів! Ще нещодавно Долгорукий привів до Москви полоненого гетьмана литовського, нещодавно чулися радісні розмови про торжество Хованського, а зараз Трубецькой, на якого було найбільше надій, «чоловік благоговійний і витончений, у воїнстві щасливий і недругам страшний», погубив таке величезне військо! Після взяття стількох міст, після взяття столиці литовської царське місто затремтіло за власну безпеку: у серпні за государевим указом люди всіх чинів поспішали на земляні роботи для зміцнення Москви. Сам цар з боярами часто був присутній при роботах; навколишні жителі з родинами, пожитками наповнювали Москву, і ходила чутка, що государ від'їжджає за Волгу, за Ярославль».
Проте хвилювання царя, що Виговський з ханом піде далі на Москву, виявилися передчасними. Тож тільки-но Виговському вдалося захопити Ромни, Лохвицю та декілька інших українських міст, які утримували його супротивники, як прийшла звістка з Криму про набіг Івана Сірка на кримськотатарські поселення, і це примусило Мухаммед IV Ґірея з військом залишити Виговського, пограбувати землі поблизу Путивля, Курська і Бєлгорода та вертатися в Крим.
Скористатися цією тактичною перемогою для досягнення політичної суверенності Гетьманщини Івану Виговському не вдалося через чвари серед козацької старшини, антигетьманські настрої та повстання, які підігрівалися та усіляко підтримувалися з Москви.
Конотопська битва залишалася довгий час ледве не забороненою темою в російській та особливо радянській історіографії. Протягом століть інформація про неї замовчувалася, бо правда про події під Конотопом розвінчувала багато великодержавних міфів, особливо про «споконвічне прагнення українців до союзу з Росією», а також про те, що «в історії росіяни ніколи не воювали з українцями».
Останнім часом події Конотопської битви також ідеалізуються і в деяких українських колах. Попри великі сподівання та героїзм козаків Конотопська битва залишається змарнованим шансом і чи не найхарактернішим прикладом виграної битви та програної війни.

scroll back to top

Коментарі  

земляк
+5 #1 земляк 10.07.2020, 21:44
І що, піррова перемога. За що Виговського, поляка, і розкоронували у жовтні, того ж 1659 року. Який зразу втік до Польщі, де його й казнили за зраду. А вискочити з під москальського іга, щоб ускочити в польсько-татарське багато розуму не треба. Вигоду від цього отримали тільки татари, які грабували і російські, і українські поселення та захопили 25 000 бранців.
Цитата

Додати коментар

 

Захисний код
Оновити

kosmetolog

 

AZK MIG

Дійові особи

Юрій Кредзинський

Kredzunskui

 

Про те, що мітингувати треба всім смілянам 

 

Тетяна ГАНЖА

Ganza

 

 

Про шантаж і погрози

 

 

Володимир ТЕЛЕПНЬОВ

Telepnev

 

Про грабіж і продаж гаража відділу охорони здоров’я

 

Авторизуватися через соціальні мережі:

 
Політика
Міському голові м.Сміла Цибку О.О. від депутатів фракції ВО «ЧЕРКАЩАНИ»

29 травня 2020, 09:15

2020 05 28 zvernena

На сесіях Смілянської міської ради на початку року був розглянутий та ухвалений бюджет на 2020 рік.


Економіка
З 1 вересня в Україні збільшать мінімальну зарплату до 5 тисяч гривень

20 липня 2020, 09:33

2020 07 03 zp

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль і міністр фінансів Сергій Марченко оприлюднили попередній графік, за яким підвищуватимуть мінімальну заробітну плату.


Суспільство
Галину Кравченко нагородили Почесним знаком «За соціальне партнерство»

03 серпня 2020, 17:25

2020 08 03 nagoroda

Професійної спілки працівників соціальної сфери України, за рішенням Президії Центральної Ради, нагородили Почесним знаком «За соціальне партнерство» директора територіального центру соціального обслуговування Галину Кравченко.


Цікаво
У Доброславі поставили памʼятник своїм Героям

03 серпня 2020, 18:25

2020 07 29 geroi

На Одещині у селищі Доброслав Лиманського району майже сім тисяч мешканців і шестеро героїв, які воювали за Донецький аеропорт.


Афіша
2 серпня стартує «Тясминська регата»

31 липня 2020, 16:00

2020 07 31 regata

У неділю, 2 серпня, на веслувальній базі "Локомотив" відбудуться традиційні спортивні змагання «Тясминська регата».