Наша електронна пошта:
smila.ua@ukr.net
logo
icon-top-follow icon-top-fb

biznes lanch ANI

 

AZK MIG

Стрічка новин

27 січня народився Павло Чубинський, автор Гімну України

2020 01 28 pavlo

 

27 січня 1839 року народився Павло Платонович Чубинський — автор слів Гімну України.
Як повідомляють «Новини країни», за совєтських часів ім’я Павла Чубинського було забутим. Навіть залізничну платформу “Чубинський”, що під Борисполем на Київщині, не перейменовували. Її 1913-го збудував син Чубинського, Павло Павлович. Його тут усі знали, він приходив на платформу й зупиняв київський поїзд помахом картуза.
За кілометр звідти був хутір Чубинський, ще за 7 км — Бориспіль. Козацький рід Чубинських звідти й походив. Але в XVI ст. вони опинилися на Волині, служили Речі Посполитій, стали уніатами. Дід Павла Чубинського служив у російській армії, перейшов у православ’я й купив землю в Борисполі. Це було ніби повернення на землю предків.
Тут Павло Платонович і народився. Мав двох сестер і двох братів. Учився в Переяславському повітовому училищі, Другій київській чоловічій гімназії. Затим закінчив університет у Петербурзі. Там зійшовся із Шевченком, захоплювався ним, писав вірші “під Кобзаря” й у чомусь повторив долю поета: удруге його вислали з України через донос Юзефовича — того самого, який колись здав жандармам Шевченка й кириломефодіївців.
Після закінчення університету Чубинський повернувся в Україну. Як правник, вважав за обов’язок допомагати селянам, які тоді звільнились од кріпацтва й мали багато клопоту з власністю на землю.
Був закоханий у Лізу Рашевську, сестру приятеля з Чернігівщини. Дружив із Миколою Лисенком, Михайлом Драгомановим, Олександром Кістяківським. Хтось доніс, що компанія збирається таємно на хуторі Чубинському. Там є каланча, на ній нібито вивішують сигнальний прапор, який видно за 25 верст аж у Києві.
Це було дурницею, але доноси наробили переполоху. Чубинського арештували й вислали в Архангельську губернію. Він вимагав слідства, адже звинувачення були смішні: відвідував могилу Шевченка, там “пил водку с простолюдинами и распевал возмутительные малороссийские песни”. Слідства так і не було.
На засланні Чубинський провів майже сім років. Був чиновником з особливих доручень при тамтешніх губернаторах, ті не могли ним нахвалитися. Зрештою він сам себе не тільки визволив із заслання, а й проклав дорогу у вищі наукові сфери Російської імперії. Його статистико-економічні дослідження Архангельської губернії були такими цінними, що губернатор князь Гагарін просив нагородити засланця орденом Св. Станіслава. Цар ідею підтримав. Чубинському дозволили повернутися в Україну.
Чубинський влаштувався тоді служити у цукроварній фірмі Яхненків і Симиренка. Тут він познайомився з Катериною Порозовою, сестрою дружини інженера-цукровара Толпигіна й у 1872 році одружився.
Імператорське Російське географічне товариство влаштувало експедицію для вивчення України. Очолив її Чубинський. За три роки зібрав стільки матеріалу, що навіть тепер семитомник “Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край” залишається взірцевим. За цю роботу отримав кілька нагород, зокрема, золоту медаль на Географічному конгресі в Парижі.
Завдяки Чубинському 1873 року в Києві відкрито Південно-Західний відділ Російського географічного товариства, прообраз нашої Академії наук. Тоді ж Чубинський провів у Києві перепис, який показав, що більшість киян вважають рідною мовою українську.
Старий Юзефович назвав це провокацією, наскаржився цареві. Чубинського знову усунули з України, а київський відділ Географічного товариства закрили.
У Петербурзі він служив у міністерстві шляхів сполучення. Здоров’я мав підірване. Сучасники знали його чорнооким, носатим і губатим, дуже живим і темпераментним. І ось ця “капітальна споруда”, як писав про нього Кістяківський (чоловік рідної сестри Чубинського) перетворилася на руїну. Він мав хворобу мозку, перестав упізнавати людей. Лікування не допомагало. Випросили дозвіл виїхати в Україну, де він уже не був шкідливим для імперії. Жив практично рослинним життям майже сім років. Коли помер, Кістяківський записав у щоденнику: “Це була давно бажана смерть”.
Є версія, що пісню “Ще не вмерла Україна” запозичено з мазурки “Єще Польска нє зґінела”, згодом польського гімну. Чубинський нібито чув цю пісню на Півночі від польських засланців.
Насправді свій текст він написав до того, 1862 року, в Києві на Великій Васильківській, 122, у домі купця Лазарєва, де квартирував (тепер на тім місці дім номер 106). Якось там співали пісню сербських повстанців, де були слова “Серце біє і кров ліє за нашу свободу”. На боці сербів за незалежність від Османської імперії воювали двоє братів Чубинського. Він майже за півгодини написав свій текст. Спершу пісню співали на сербський мотив, потім на музику Лисенка. 1863 року текст потрапив у Галичину, де Михайло Вербицький написав музику, відому тепер. Пісню довго вважали народною. Цей текст навіть опинився у збірці кубанських козацьких пісень, виданих 1966 року — коли в Україні за “петлюрівський гімн” можна було поплатитися таборами або психушкою. Дослідник Дмитро Чередниченко подає 20 варіантів тексту й підкреслює, що перший рядок у Чубинського звучав так: “Ще не вмерла України і слава, і воля”.

scroll back to top

Додати коментар

 

Захисний код
Оновити

vdoma1

 

metalobaza

Дійові особи

Ігор РАБОТЕНКО

rabotenko

  

Про перехід смілян на індивідуальне опалення

 

Сергій ТАРАН

Taran

 

Про запаси Держрезерву

 

 

Валентин Бугрим

Bygrum

 

Про злочинне підвищення цін на продукти харчування

 

Авторизуватися через соціальні мережі:

 

 

booked.net

 

Політика
Незважаючи на карантин, у Смілі щодня скликають сесії міської ради та відбуваються скандали

19 березня 2020, 16:45

2020 03 19 sesiya123

Попри те, що сьогодні міський голова Сміли Олексій Цибко святкує День народження, депутати не захотіли зробити йому подарунок – провести сесію міської ради.


Економіка
У березні бюджет Сміли недоотримає 8 мільйонів гривень

20 березня 2020, 17:31

2020 03 20 budgetУ березні-квітні міський бюджет Сміли може недоотримати більше 8 млн грн.


Суспільство
Завтра зранку Кам’янку заблокують через коронавірус. Там більше 17 хворих

28 березня 2020, 20:33

2020 03 28 kamyankaУ Кам’янському районі станом на вечір більше ніж 17 підтверджених випадків захворювання на коронавірус


Цікаво
Жіноча Січ: Як українки творили історію

27 березня 2020, 18:40

Майже всі підручники та посібники з історії України розповідають, що на Запорізькій Січі жінок не було.


Афіша
Сьогодні буде концерт та урочиста хода на честь Т.Шевченка

10 березня 2020, 10:22

2020 03 10 vhanyvanakob

10 березня у Смілі відбудуться офіційні заходи на честь вшанування Великого Кобзаря Т.Г.Шевченка.