- Деталі
-
01 вересня 2019, 15:24
У 1949 році, 29 серпня, Радянський Союз випробував на Семипалатинському полігоні Казахстану свою першу ядерну бомбу.
Над казахським степом піднявся ядерний гриб, а над рештою світу нависла загроза ядерної гонки, нагадує «Україна молода».
«Перша блискавка» — так назвали радянську ядерну бомбу, яку підірвали тоді о 7-й годині ранку. Американці на чотири роки раніше вже показали, що вони володіють атомною зброєю, скинувши ядерну смерть на японські міста Хіросіму і Нагасакі у серпні 1945 року.
Отож Радянському Союзу хотілося наздогнати військові досягнення Заходу. Секретність тієї роботи була такою, що деякі свідки випробувань заговорили тільки після розпаду СРСР.
Закрита зона під кодовою назвою «Ш». Саме тут секретною операцією «Перша блискавка» Радянський Союз вступив у ядерну гонку зі Сполученими Штатами. На полігоні у Семипалатинську підірвали атомну бомбу, у 20 разів потужнішу за ту, яку американці скинули на Хіросіму під час Другої світової війни. За радянською традицією, місцеве населення не евакуювали. Навпаки, 700 тисяч людей мали стати піддослідними в таємних експериментах.
Очевидці розповідають, що на полігоні встановили тридцятиметрову вежу, на верхівці якої і приєднали смертельну зброю. Вежу було зроблено за американськими кресленнями. Щоб зрозуміти силу бомби, навколо вежі розставили військову техніку, звели житлові будинки, казарми і навіть дві станції метро. Військові неохоче про це згадують, але під час першого випробування дію немирного атому ледь не перевірили на живих людях. За кілька секунд до вибуху добровольці в бетонних казематах мали вручну ввімкнути камери, які б і зняли історичний момент. Однак в останню мить усе перевели на автоматику.
За день до випробувань на об’єкт приїхав куратор ядерного проєкту — член Політбюро Лаврентій Берія. Його разом iз науковцями посадили в перших рядах — бетонний бункер стояв за десять кілометрів від епіцентру. Решта глядачів розмістилися на 15-кілометровій точці. Випробування пройшли, за висновками радянського керівництва, «гладко». Берія надiслав до Кремля телеграму: «Товаришу Сталін, Ваше завдання успішно виконане».
Офіційно під час експерименту ніхто з людей не постраждав. Насправді жертви були. Але згадувати про це було суворо заборонено. Після вибуху групу фотокореспондентів пустили на об’єкт — зафіксувати для історії «ядерний успіх» радянської держави. Вони отримали смертельну дозу радіації. Крім того, радіаційна хмара накрила декілька аулів.
Наукове керівництво радянського атомного проєкту здійснював радянський фізик Ігор Курчатов. Питанням ланцюгової реакції розподілу урану займалися Яків Зельдович і Юлій Харитон.
Більше читайте тут: