Наша електронна пошта:
smila.ua@ukr.net
logo
icon-top-follow icon-top-fb

ANI to go

 

metalobaza

Стрічка новин

 

Добрий ангел Тараса

2019 08 02 taras

 

У житті Тараса Шевенка була зустріч з Варварою Рєпніною, яка покохала поета усім своїм серцем. Але їм не судилося бути разом…
Про це розповідає «UAHistory».
Варвара Рєпніна народилася 31 липня 1808 року у Москві. Але її дитинство пройшло в Західній Європі, де батько служив посланником. Та у вересняі 1816 року родина переїхала до Полтави, бо татко отримав посаду генерал-губернатора. У Варі були вчителі історії, географії, арифметики, німецької, музики, малювання, танців.
Після занять з ними Варя здобувала освіту в інституті шляхетних панн. У Полтаві Рєпніни частенько відвідували театр, директором якого був Іван Котляревський.
З дванадцяти років дівчинка мріяла про зустріч із коханим, малювала його, описувала у своїх щоденниках. Ідеалом для Варі було кохання батьків.
У 21 рік вона закохалася в батькового ад’ютанта Лева Баратинського (1805—1858), брата відомого поета. Матері-аристократці не сподобалася відносна бідність юнака, його походження, тому вона оголосила, що Лев дуже молодий (старший за Варю на 2 роки), і не благословила. Ображений Баратинський вийшов у відставку, зник. Пізніше Варя дізналася, що він поселився в своєму маєтку, де помер холостяком.
Варвара не змогла забути Баратинського: його портрет завжди висів у її спальні, почала писати любовну прозу. Так батьки прирекли дочку на самоту.
Перша зустріч вАрвари з поетом відбулася у квітні 1843 року. Тоді Тарас Шевченко приїхав в Яготин, де в той час жила родина Рєпніних. Так Варвара мигцем побачила Шевченка— художника і поета. Тарас не звернув уваги на стару 35-річну діву – Варвару Рєпніну.
У Яготині Шевченко намалював пером автопортрет і подарував його на пам’ять Варварі Миколаївні, а 10 січня подарував парний портрет онуків Миколи Рєпніна.

 

2019 08 02 taras1


Увечері, коли князь із княгинею шли в свої покої, молодь починала жарти.
Тарас співав – і Варварі ставало млосно, голова йшла обертом. Це її чоловік, це другий роман від бажання.
«Мое влечение к нему обнаруживалось все более и более; он мне отвечал теплым чувством, но страстным никогда…»,— визнавала княжна і зізнавалася, що «он одарен был больше, чем талантом, ему дан был гений… Я очень привязана к нему, и не отрицаю, что если бы я видела с его стороны любовь, может быть, ответила ему страстью».
Коли Шевченко малював, Варвара спостерігала і розмовляла з художником, про що згадувала у своїх листах. Вона також написала автобіографічний твір «Девочка», де за головним героєм Березовським сховала образ Шевченка. Тарас Григорович прочитав рукопис твору, зрозумів почуття авторки та написав у відповіді: «Каміння б застогнало і кров’ю зійшло, коли б почуло голосіння тієї “дівчинки”». Закінчив відповідь Шевченко словами: «О, добрий ангеле! Ти укріпив захитану в мені недосвідом віру в існування святих на землі». Також Шевченко присвятив княжні поему «Тризна».
Княжна прочитала з засхвилювалася: «…Я прочитала, чиста і солодка радість сповнила моє серце. І якби мені спало на думку виявити свої почуття, я кинулась би йому на шию. Та я сказала собі: треба подумати, щоб виграти час, я вдруге перечитала вірш, потім підхопилась з місця; він (Шевченко) в цей час ходив по кімнаті, — я сказала йому: «Дайте мені свій лоб», — і поцілувала його чистим поцілунком».
Чи не тоді Рєпніна вирішила, що вона – старша на 6 літ, більше знає світ, тому стане Музою, яка залізною рукою спрямує митця в правильне русло. Тарас Григорович розумів, які почуття до нього має княжна, але взаємності в його серці не було.
Третього разу Тарас Григорович прожив у Яготині від кінця грудня до 10 січня 1844-го. Коли знайомий Варвари граф Капніст помітив дружні почуття Варвари до Шевченка, він просив князівну не згубити голову, не допустити нерівного шлюбу. Олексій Капніст, який привіз художника до княжого маєтку, взяв на себе нелегку місію сказати другу гірку правду. Через кілька днів після цієї розмови Шевченко назавжди покинув Яготин. Це трапилося незабаром після Різдва 1844 року.

 

2019 08 02 taras2


Засмучена Варвара Рєпніна так описала мить розлуки в листі: «Два дня он был молчалив и холоден, хотя я проводила с ним почти весь день, потому, что он работал… над портретами детей моего брата, а я занимала их, чтобы они сидели смирно; но последние три дня его пребывания он был сердечен, братски нежен и добр. Наконец наступил день и час его отъезда. Я со слезами бросилась к нему на шею, перекрестила ему лоб».
Шевченко сказав: «До побачення, сестро!» і вибіг із кімнати…
Дві самотні долі зустрілися та розійшлися назавжди: княжна так і не вийшла заміж, а поет так і не одружився.
Завдяки клопотанням Рєпніних Шевченко був призначений на посаду викладача малювання у Київському університеті, але скористатися з цього призначення поетові не вдалося.
Варвара і Тарас продовжували безінтимне ділове листування. У липні 1844 р. вона надіслала Шевченкові гроші за продаж 50 примірників поеми «Тризна». Сприяла виданню «Живописної України» й отримала три гравюри, поширювала їх. У лютому 1845 р. Варвара повідомила Шевченкові про смерть її батька, написала про одержані гроші з продажі офортів «Живописної України», а також про пересилку йому двох номерів «Отечественних записок» і фарби для малювання. Навіть під час заслання Шевченка, Рєпніна вислала йому 16 листів, висилала книжки та журнали.
Останній раз Рєпніна й Шевченко зустрілися 17-го та 23 березня 1858 р. Та краще б вони не зустрічалися, бо втратили молодість, ні про що було говорити.
«Увечері потайки навідав давно не баченого друга мого, княжну Варвару Миколаївну Рєпніну», — занотував у «Журналі» Шевченко, – «Она счастливо переменилась, потолстела и как будто помолодела. И вдарилася в ханжество, чего я прежде не замечал. Не встретила ли она в Москве хорошего исповедника?».
Княжна Варвара Рєпніна померла 9 грудня 1891 року, переживши Тараса на тридцять років.

scroll back to top

Додати коментар

 

Захисний код
Оновити

vdoma1

 

AZK MIG

Дійові особи

Максим СОРООЧАН

Sorochan new

 

Про державні свята і національну пам’ять

 

 

Валерія Бандурко

Bandyrko

Про «Агро-Рось», найбільшого виробника сільськогосподарської продукції в Смілянському районі

Зоя Казанжі

KazanIu

 

Про відкриту й нахабну війну за наш мозок 

 

Авторизуватися через соціальні мережі:

 
Політика
Сьогодні у Смілі планують провести дві сесії міської ради. НАЖИВО

21 травня 2020, 15:15

2020 05 21 ses

На четвер, 21 травня, о 15.00 заплановано провести третє пленарне засідання 122-ї сесії міської ради. А на 16.00 - позачергову 123-тю сесію.


Економіка
З початку року область сплатила до бюджету 4,3 мільярди

07 травня 2020, 17:30

2020 05 06 podatok

Платники податків Черкащини за чотири місяці цього року сплатили до бюджетів усіх рівнів 4,3 млрд грн податків та платежів, що на 446 млн грн більше, ніж за відповідний період року минулого.


Суспільство
З понеділка відновили два маршрути по району

25 травня 2020, 16:24

2020 05 25 pereveaaa

Смілянська райдержадміністрація, згідно із Постановою КМУ та рішенням районної комісії з ТЕБ та НС, рекомендувала перевізникам відновити рух громадського транспорту з 22 травня.


Цікаво
40 літ жителька Сміли переховувала на горищі коханого німецького офіцера

25 травня 2020, 18:35

2020 05 18 love111

Вони мали би бути запеклими ворогами. Натомість закохалися з першого погляду, незважаючи на війну. Гітлерівський офіцер Вільгельм Дітц врятував від німецької неволі юну українку зі Сміли Феню Острик.


Афіша
Сьогодні буде вебінар «Опустелювання України: чи можна його зупинити?»

20 травня 2020, 14:24

2020 05 20 vebinar

20 травня о 19.00 можна долучитися до безкоштовного вебінару «Опустелювання України: чи можна його зупинити?».