Наша електронна пошта:
smila.ua@ukr.net
logo
icon-top-follow icon-top-fb

 

Agro robota

 

Стрічка новин

Авторизуватися через соціальні мережі:

 

 

 

Ukraine

 

Учениця з Березняків дослідила реалізацію педагогічних ідей Сухомлинського у сучасній школі

 

Учениця 11 класу ЗЗСО І-ІІІ ст. с.Березняки Березняківської сільської ради Єлизавета Горобченко займається у гуртку «Юний дослідник» Центру дитячої та юнацької творчості Смілянської районної ради, яким керує заступник директора школи з навчально-виховної роботи Ірина Хроменко.
Вихованці гуртка не лише освоюють теоретичні основи науково-дослідницької діяльності, а й вчаться практично використовувати знання, проводячи власні невеликі наукові дослідження. На основі отриманих знань, Єлизавета Горобченко написала наукову роботу з педагогіки.

 

Педагогічні ідеї В.О.Сухомлинського у гармонійному впровадженні
Нової української школи

 

1-го вересня 2018 року в Україні стартувала Нова українська школа, епіграфом до якої можуть стати слова Василя Сухомлинського: «Дати дітям радість праці, радість успіху в навчанні, збудити в їхніх серцях почуття гордості і власної гідності – це перша заповідь виховання». Школою радості і добра, суголосною з педагогікою В.О.Сухомлинського, розбудовується сучасна Нова українська школа.
В. О. Сухомлинський увійшов в історію української педагогіки як педагог-гуманіст, який впродовж 35 років працював директором школи у селі Павлиш Кіровоградської області, спостерігав за шкільним життям дітей, аналізував, проводив педагогічні експерименти, робив висновки, писав наукові педагогічні праці та художні твори.
Василь Сухомлинський – творець педагогічної системи, у центрі якої перебуває дитина як унікальна особистість. Він автор понад 600 наукових педагогічних праць, серед яких – «Серце віддаю дітям», «Сто порад учителеві», «Як виховати справжню людину», 41 монографії, більше 600 статей, біля 1200 художніх творів – оповідань та казок для дітей.
Твори В.О. Сухомлинського видані 53-а мовами світу загальним тиражем майже 15 млн примірників. Книга «Серце віддаю дітям» перекладена 30-ма мовами світу і витримала 54 видання.
Ідеї В.О.Сухомлинського випередили час, коли він жив і творив. У педагогічній спадщині видатного педагога сучасні вчителі знаходять підґрунтя для вироблення концептуальних засад оновлення освітнього процесу в Новій українській школі.

 

Системний гуманізм у ставленні до дитини в педагогіці партнерства Василя Сухомлинського


У Концепції Нової української школи декларовано, що реформована школа працюватиме на засадах педагогіки партнерства (взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками).
Ідея співпраці всіх суб’єктів виховання знайшла належне обґрунтування в педагогічній спадщині Василя Сухомлинського, який у багатьох наукових дослідженнях зосереджується, в першу чергу, на партнерській взаємодії «учитель – учень».
Вся система діяльності павлиського вчителя пройнята глибокою повагою до особи дитини. Василь Сухомлинський неодноразово у своїх працях стверджував, що педагогіка партнерства бачить в учневі добровільного і зацікавленого соратника, однодумця, рівноправного учасника педагогічного процесу, турботливого і відповідального за його результати.
Педагог вважав, що школа як освітньо-виховне середовище має допомогти кожній дитині залишатися самою собою, дати можливість знайти власні крила. І в цьому справжня педагогіка гуманізму: «Не придушити й зламати, а підняти й підтримати, не знеособити внутрішні духовні сили дитини, а утвердити почуття власної гідності – тільки так треба здійснювати свою владу над дитиною, і тільки за цієї умови ваша влада може бути мудрою».
У реалізації педагогіки партнерства, як зазначав Василь Олександрович, провідна роль належить учителю, адже той, хто не любить і не поважає дітей, не може досягти успіху в педагогічній праці, бо тільки щира любов і глибока повага педагога до вихованців породжують відповідну любов і повагу до нього, до його ідей, поглядів, переконань, знань, які він вчить здобувати: «все шкільне життя повинно бути пройняте духом гуманності».
Отже, педагогіку партнерства, задекларовану в Концепції Нової української школи, варто збагатити гуманістичними ідеями Василя Сухомлинського: про вчителя як товариша і друга для учнів, про великодушну батьківську та материнську мудрість педагога, про глибоку повагу до особи дитини та про освітньо-виховне середовище, яке «не придушує й ламає, а піднімає й підтримує» дитину.

 

Особистісно-орієнтований підхід у навчанні дітей


У Концепції Нової української школи зазначається, що Нова українська школа працюватиме на засадах особистісно-орієнтованої моделі освіти. У рамках цієї моделі школа максимально враховує права дитини, її здібності, потреби та інтереси, на практиці реалізуючи принцип дитиноцентризму: «Кожна дитина неповторна, наділена від природи унікальними здібностями, талантами та можливостями. Місія Нової школи – допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками».
Президент Національної академії педагогічних наук Василь Кремінь стверджує: «Є необхідність якомога більше наблизити навчання і виховання кожної дитини до її сутності, конкретних здібностей, майбутньої життєвої траєкторії людини. Це явище я називаю дитиноцентризмом в освіті».
Ідеєю дитиноцентризму пронизана вся педагогічна система Василя Сухомлинського, який вірив у неповторність та обдарованість кожної дитини. Видатний педагог вважав, що «У кожної людини є задатки, обдарування, талант до певного виду або кількох видів (галузей) діяльності. … кожна людина може досягти вищого ступеня всебічного розвитку – стати неповторним творцем не тільки матеріальних, а й духовних цінностей, – якщо в ній розкрити її задатки, обдарування, талант».
Ідея самоцінності особистості закладена у сучасних підходах до оцінювання навчальних досягнень школярів. У Концепції Нової української школи зазначено, що оцінки слугуватимуть для аналізу індивідуального прогресу і плануванню індивідуального темпу навчання, а не ранжуванню учнів, тобто будуть рекомендаціями до дії.
Такий підхід до оцінювання суголосний ідеям В.О.Сухомлинського, який за півстоліття до реформування української школи наголошував: «Немає абстрактного учня, до якого можна було б прикласти механічно всі закономірності навчання й виховання. Немає якихось єдиних для всіх школярів передумов успіхів у навчанні. І саме поняття успіхи в навчанні – річ відносна: в одного показником успіхів є «п’ятірки», для іншого й «трійка» – велике досягнення. Уміння правильно визначити, на що здатний кожен учень у даний момент, як розвивати його розумові здібності в дальшому, – це надзвичайно важлива складова частина педагогічної мудрості».
У плані роботи Павлиської середньої школи на 1969 – 1970 н.р. директор школи занотовує: «Наш принцип – не ставити двійок, тим більше не ловити учня на незнанні. Головна мета навчання – досягати того, щоб учень прагнув знати. Якщо цього немає, якщо головним стимулом, який спонукає до навчання, стає оцінка, – школа перестає бути світочем знань, навчання перетворюється для дитини в каторгу, а вчитель – у злого наглядача, щоденник – у клеймо ганьби, а батько й мати – в катів».
У педагогічній системі В.О.Сухомлинського оцінка має бути стимулом до навчання, тому він закликав учителів: «Ніколи не поспішайте з виставленням незадовільної оцінки. Пам’ятайте, що радість успіху – це могутня емоційна сила, від якої залежить бажання дитини бути хорошою. Турбуйтесь про те, щоб ця внутрішня сила дитини ніколи не вичерпувалася. Якщо її немає, не допоможуть ніякі педагогічні хитрощі».
Отже, педагогічні ідеї В.Сухомлинського про неповторність та обдарованість кожної дитини, про відмову від двійок та емоційний вплив позитивної оцінки на бажання учня вчитися може бути використаний у переосмисленні ролі оцінювання в Новій українській школі.

 

Від формування практичних умінь до компетентнісного навчання


У Концепції нової української школи так формується головна мета реформування освіти – створити школу, у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не лише знання, як це відбувається зараз, а й вміння застосовувати їх у житті.
Компетентнісне навчання – одна із головних рис реформованої школи. У Законі про освіту означені ключові компетентності, необхідні кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності: вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математична компетентність; компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічна компетентність; інформаційно-комунікаційна компетентність; навчання впродовж життя; громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей; культурна компетентність; підприємливість та фінансова грамотність; інші компетентності, передбачені стандартом освіти.
Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.
В.О.Сухомлинський, не використовуючи термін «компетентнісне навчання», постійно наголошував на важливості формування у школярів практичних умінь. У плані роботи Павлиської середньої школи на 1969 – 1970 навчальний рік В.Сухомлинський називає однією із найважливіших проблем, над якою працював і працюватиме педагогічний колектив, формування практичних умінь. Для того, щоб учень успішно навчався, потрібно навчити його гарно читати, писати, думати, спостерігати явища оточуючого світу, запам’ятовувати та користуватися пам’яттю, чітко висловлювати свою думку.
Таким чином, для нинішнього реформування школи важливо взяти до уваги теоретичні висновки Василя Олександровича про те, що практичні уміння – це «засіб, інструмент, за допомогою якого здобуваються нові знання… Треба насамперед змінити погляд на суть понять «знання», «знати». Знати – це значить уміти застосовувати знання».


Висновок


Отже, проведене дослідження доводить важливість звернення до науково-педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського як невичерпного джерела оновлення української школи. Підтверджено висновок доктора педагогічних наук Сухомлинської Ольги Василівни: «У процесі осмислення вимальовується дивовижна річ: більшість із того нового, прогресивного та інноваційного, що впроваджується нині у Новій українській школі, було започатковано ще Василем Олександровичем у «школі радості», описано у його книжках. Тільки хіба що іншими словами».

 

 

Єлизавета Горобченко, учениця 11 класу ЗЗСО І-ІІІ ст. с.Березняки Березняківської сільської ради, вихованка гуртка «Юний дослідник»

scroll back to top

Додати коментар

 

Захисний код
Оновити

t me

 

Дійові особи

Ігор ТАБУРЕЦЬ

Про роботу на обороноздатність країни

 

 

Олена МОНОВА

Про те, що війна завжди повертається туди, звідки прийшла

 

Марина ДАНИЛЮК-ЯРМОЛАЄВА

 

 

Про суть «мирних угод» в Стамбулі

 

 
 
Політика
Негайного відкриття реєстру декларацій не буде

06 вересня 2023, 17:32

2023 09 06 radaВчора Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 9534, яким відновлюється електронне декларування. Однак негайного відкриття реєстру декларацій не буде. За цю правку народні депутати не проголосували.


Економіка
Чого чекати від посівної-2024 та яким буде врожай

19 березня 2024, 17:41

Наприкінці лютого в Україні стартувала посівна кампанія. Станом на початок березня ярими зерновими вже засіяли 68 тис. гектарів у 12 областях


Суспільство
Джури зі Сміли відпрацьовували навички долікарської допомоги

28 березня 2024, 10:29

2024 03 28 dguriВідбувся одинадцятий тренінг з циклу тренінгів з домедичної допомоги для роїв середньої та старшої вікових груп Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»). Повідомляють в Черкаському обласному центрі туризму, краєзнавства та екскурсій.


Цікаво
У прямому ефірі можна спостерігати за життям лелек Грицька та Одарки

18 березня 2024, 17:38

2024 03 18 lelekaНа Полтавщині знову запустили цілодобовий стрім з гнізда лелек. У прямому ефірі на YouTube можна спостерігати за життям лелек, яких звуть Грицько й Одарка.


Афіша
За ініціативи AI HOUSE у Львові відбудеться Generative AI Spring School для ML-спеціалістів

19 березня 2024, 16:35

2024 03 19 gener1Завдяки спільним зусиллям AI HOUSE та Факультету прикладних наук Українського католицького університету у Львові запрацює школа з генеративного штучного інтелекту. Навчальний курс триватиме з 11 по 16 березня.