блогер

Про підпільну столичну школу при монастирі московської церкви

-Подивилась розслідування щодо підпільної школи в Києві при монастирі УПЦ (себто РПЦ) «Голосіївська пустинь». 
Не здивована, не шокована, нічого нового - Москва робила і робитиме це, доки існує - через русскій язик і єсєніних, через грєбєнщікових та інших «хороших русскіх» (як би хтось не розказував, що вони «проти системи», система чудово їх використовує) і, звісно, через «православіє» головного мозку. По суті це одна з форм гібридного геноциду українського народу. І це не метафора - це цілеспрямоване формування лояльності до ворога, руйнування української ідентичності та підготовка ґрунту для наступної окупації.
І це варто було б якось зафіксувати на рівні законів та відповідальності.
Особливо показовим є таймінг. Ця так звана школа (насправді- секта) почала діяти майже рік тому, тобто якраз у період великого відкату в Україні. Відкату до російської мови в публічному просторі, до бажання знову «подивитися в очі» вбивцям і «домовитися про мір», хвилі антимобілізаційної пропаганди, системної дискредитації української армії та розмов про вибори під час війни.
І це варто чітко зафіксувати: у розпал війни на знищення в Україні русофіли, агенти впливу, зрадники та українофоби знову підняли голови та роблять все, щоб наступна спроба ворога захопити Київ (тобто всю Україну) стала успішною. І кожен, хто заграє з наративами відстоювання будь-чого російського (від русского язика до памʼятників пушкіним-булгаковим), долучається до цього.
Повага і подяка українським журналістам за це розслідування і багато питань, якщо чесно, до СБУ.
Тепер слід спостерігати за подальшим розвитком цієї історії, бо відповідальність має бути персональною і невідворотною: для організаторів секти, для всіх, хто її покривав, для батьків, які свідомо віддавали своїх дітей у лапи русского міра. Бо коли ти це робиш у країні, що воює за виживання,- це не «приватний вибір», не «інша думка», не «демократія», - це співучасть у геноциді.

Із допису у ФБ