Наша електронна пошта:
smila.ua@ukr.net
logo
icon-top-follow icon-top-fb

 

Agro robota

 

Стрічка новин

Авторизуватися через соціальні мережі:

 

 

 

Ukraine

 

Стрічка новин

16 березня 2024, 08:32
11 березня 2024, 08:17
09 березня 2024, 08:54
21 лютого 2024, 07:31
19 лютого 2024, 08:34
17 лютого 2024, 07:51
12 лютого 2024, 08:27
04 лютого 2024, 08:53
22 січня 2024, 08:32
15 січня 2024, 08:28
09 січня 2024, 06:35
26 грудня 2023, 13:34
25 грудня 2023, 17:43
22 грудня 2023, 09:27
21 грудня 2023, 11:34
03 грудня 2023, 09:35
25 листопада 2023, 08:40
23 листопада 2023, 14:31

2019 09 12 zemletrys

 

У той день трусонуло кілька сіл на півдні Лисянського району, де не на жарт перелякані жителі побачили стовп вогню й диму, що стрімко шугонув від землі в небо, а потім ще й долинув гуркіт потужного вибуху.
Як розповідає «Черкаський край», вже завтра в навколишні села стали прибувати радянські війська та військова техніка. Ніхто нічого місцевому населенню не пояснював і не розповідав, бо — військова таємниця.
А біда сталася тоді, та ще й неабияка: край поля біля села Тихонівка в урочищі Кіндратове впав і вибухнув важкий бомбардувальник ТУ-95, дітище відомого радянського авіаконструктора Андрія Туполєва. Цей літак був головною ударною силою військово-повітряного флоту Радянської Армії, мав кілька модифікацій. Перші серійні ТУ-95 почали надходити на озброєння 409 ВБАП (авіаполку), що базувався в Узині сусідньої Київщини. Розміри апарата вражають: довжина — 47 метрів, висота — понад 13 метрів, розмах крил — 50 метрів. При максимальній швидкості 920 кілометрів за годину цей велетень міг подолати без посадки 13 тисяч кілометрів, або нанести бойовий удар на відстані 6,5 тисячі кілометра та повернутися назад на місце базування. Практична стеля його польотів — 12 кілометрів над поверхнею землі. Порожнім цей велет важив 94 тонни 400 кілограмів. А із заправленими гасом баками та бойовим спорядженням — 171 тонну. Максимальна ж злітна вага могла досягти й межі в 187,7 тонни. Ось цей металевий блискучий велетень і гепнувся на обмолочене просяне поле о 13 годині 30 хвилин 2 вересня 1959 року, заглибившись у грунт край урочища Кіндратового за цариною маленького села Тихонівка на Лисянщині.
До речі, інформації в інтернеті про авіатрощу ТУ-95 2 вересня 1959 року біля села Тихонівка немає. Бо на відміну від інших, вона й через 60 років засекречена, про неї немає жодної згадки ні на сайтах, ні в друкованих джерелах. Дарма що немає вже Радянського Союзу і Радянської Армії, що зник базований під Узином полк важких бомбардувальників із секретною зброєю на борту, що відійшов у інші світи авіаконструктор Андрій Туполєв, що й сам ТУ-95 вже давно перестав бути таємним літальним апаратом.
Та хоч відкрита інформація відсутня, є люди, які ту трагедію пам’ятають. Одна з очевидців авіатрощі — уродженка і жителька Тихонівки Катерина Мальована, якій нині вже йде 82 рік.
«Я була в ланці, ми вже почали копати буряки, щоб на Бужанський завод відправляти, — згадує Катерина Іллівна. — Наша ланка — а це 30 душ — сіла отак рядочком обідати, бо був якраз полудень. Коли чуємо — щось сильне гуде, і в небі показався величезний літак, який летів швидко, але дуже низько. Він був наполовину охоплений полум’ям, за ним тягнулась смуга диму. Ми перелякались і з жахом дивились, як відірвалось одне крило, й він стрімко носом пішов у землю. Гуркіт від удару був такий сильний і землю трусонуло так, що ми попадали за купи буряків та гички, на якій сиділи. В небо шугонув стовп вогню, летіли шматки літака, які блищали, як іскри, на сонці. Потім повалував дим. Це було страшне видовище. Що воно там було у літаку — Бог святий знає, але солдати, яких наїхало багато вже другого дня, три ланки не пускали на поле півтора тижня копать буряки. Вони все щось там колупались, шукали й вивозили. Копошились вони на тому місці чотири місяці, аж на початку січня поїхали».
Жінка каже, що часто згадували пророцтво діда Василя — був такий ясновидець у селі, який казав так: «Хто полізе до Панської криниці в Кіндратовому — буде там велике диво, але той звідти не вернеться живим».
Так воно й сталося: четверо їхніх односельчан згоріли живцем у Кіндратовому.
Юлія Арсеєнко, якій тоді було 15 років, після семирічки вже працювала на Бужанському цукрозаводі на кагатному полі.
« Коли з боку Тихонівки почули, як щось заревіло, загуло, а потім труснуло землею і в небо піднявся стовп вогню й диму та якісь блискучі іскри — всі вклякли, — пригадує Юлія Павлівна. — Ми вскочили в кузов автомашини, що привезла буряки, й поїхали до Тихонівки. Просяне поле біля Кіндратової балки горіло, горіла й свіжоскладена скирта просяної соломи. По полю блищали дрібні шматочки металу. Я наткнулась на відірвану людську руку, на якій було витатуйовано цифру «1936» та ім’я «Вася». Ця моторошна картина й зараз стоїть у мене перед очима. На полі тоді загинули наші односельчани, зокрема мій ровесник Петро Тарасенко, 1944 року народження, був розірваний шматком літакового колеса. У вогні згоріли Андрій Безуглий та Андрій Ставенко, а Антін Мельник, обпечений вогнем, помер по дорозі до Лисянської лікарні. Чотирирічному його синові Валерію Мельнику осколок потрапив у коліно. Літак, коли вже падав, почав зливати гас із баків, і всі яблука в Тихонівці були в цятках гасових краплин».
Олександр Холод, 1938 року народження, в 1959 році був причіплювачем на тракторці у Івана Лищенка.
« Ми якраз на полі робили, коли побачили, як над землею все нижче й нижче опускається величезний літак, за яким тягнеться вогонь і дим, — пригадує Олександр Сергійович. — Літак горів і було видно, як від нього відпадають шматки металу. Я з дядьком Іваном сховався під трактор, і в цей момент літак врізався в землю. Удар був такий сильний, що труснуло землею, і гуркіт був великий, піднялося сильне полум’я. Ми оговтались і пішли до того місця. Чим ближче до нього — тим більше під ногами траплялось шматочків білого металу, були і шматки людських тіл. Це страшно було бачити. Військові тоді говорили, що в літаку загинуло 9 осіб».
«Я був у школі в Яблунівці, де навчався в п’ятому класі, — пригадує Анатолій Ставенко, якому вже йде 72 рік. — Ми почули гуркіт вибуху і трусонуло землею так, що форточки у вікнах затарахкотіли. Кинулись до вікон, і з боку Тихонівки побачили в небі стовп диму. Ідемо зі школи додому й бачимо, що догоряє скирта просянки. Батько скиртував, і в ту хвилину рвав кормові буряки коням. Згорів і віз, і коні, і люди, які там були. Мати пізнала батька по онучах, які були в чоботях на його ногах. А він був увесь чорний і обгорілий, одна нога перебита, перебите перенісся. Ми йшли спаленим полем. А воно сяяло, немов срібне, від малесеньких осколків літакового металу. Батько пройшов усю війну до Берліна, повернувся живим додому. А загинув у вогні на полі біля свого села».
«Ми тоді пасли з сусідкою Ніною колгоспних телят на полі, — пригадує Валентина Музиченко, 1940 року народження. — Ніна залишилась біля худоби, а я побігла пообідати додому. Звідти й побачила падаючий палаючий літак і за мить почула гуркіт вибуху. В ті часи всі балакали про ядерну зброю і атомну війну, то ми й подумали, що вона й почалася. Який вже там обід, я мерщій на поле, зустріла тітку Сичиху, яка мені сказала, що це не атом, це наш літак упав на Кіндратовому полі. Ні жива, ні мертва іду з людьми в поле. Назустріч везуть чорну людину на підводі — тулуб обгорілий, руки й ноги зведені догори. Це, кажуть, дядько Андрій Безуглий. В полум’ї загинув ще один Андрій — Ставенко. А охоплений полум’ям Антін Мельник біг до води, але не добіг… Обпеченого, але ще живого, його повезли в лікарню, та дорогою він помер. Кажуть, що пілоти намагалися відвести літак подалі від села, бо він міг впасти прямо в Тихонівці».
Ось така авіаційна катастрофа трапилась 2 вересня 1959 року. В роковини авіатрощі разом із сільським старостою Тихонівки Сергієм Сичем в урочищі Кіндратовому побував журналіст «Черкаського краю» Василь Марченко.
Він каже, що знайшли й епіцентр падіння ТУ-95. Що це був саме такий літак, підтвердили очевидці, які побачили привезене ним фото цього бомбардувальника.
«Ми йшли Кіндратовим до місця вибуху літака. Я пильно дивився під ноги, щоб не перечепитись об стирчаки скошеної кукурудзи, що вціліли від дисків лущильника. І раптом серед грудочок сухої землі вгледів кусник блискучого металу. А ось і другий, а ондечки біліє й третій. На відтинку якихось двох сотень кроків я знайшов більше двох десятків порівняно легких металевих уламків. На частині збереглись заклепки, бо ж деталі обшивки літаків болтами й гайками не скріплюють. Рвані вибухом дюралеві білясті кусники переконливо свідчили, що авіакатастрофа на Кіндратовому була, хоча про неї й мовчать усі 60 років, оберігаючи таємницю», – підсумовує Василь Марченко.

scroll back to top

Додати коментар

 

Захисний код
Оновити

t me

 

Дійові особи

Ігор ТАБУРЕЦЬ

Про роботу на обороноздатність країни

 

 

Олена МОНОВА

Про те, що війна завжди повертається туди, звідки прийшла

 

Марина ДАНИЛЮК-ЯРМОЛАЄВА

 

 

Про суть «мирних угод» в Стамбулі

 

 
 
Політика
Негайного відкриття реєстру декларацій не буде

06 вересня 2023, 17:32

2023 09 06 radaВчора Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 9534, яким відновлюється електронне декларування. Однак негайного відкриття реєстру декларацій не буде. За цю правку народні депутати не проголосували.


Економіка
Вплив фінансової грамотності на розвиток малого бізнесу

26 лютого 2024, 17:36

2024 02 26 gramЩо є головним під час створення власної справи? Правильно, наявність капіталу, а тобто певної кількості коштів для вкладення в майбутній бізнес. Якою б унікальною не була ідея або як би багато дій задля досягнення мети ви не робили б, без інвестицій та грошей не обійтись.


Суспільство
Злочини, вчинені військовими рф під час повномасштабного вторгнення в Україну

19 березня 2024, 11:24

2024 03 19 zlochinЗ початку повномасштабного вторгнення росії в Україну слідчі Національної поліції України розпочали 111 081 кримінальних проваджень за фактами вчинення на території України злочинів військовослужбовцями збройних сил російської федерації та їхніми пособниками.


Цікаво
У прямому ефірі можна спостерігати за життям лелек Грицька та Одарки

18 березня 2024, 17:38

2024 03 18 lelekaНа Полтавщині знову запустили цілодобовий стрім з гнізда лелек. У прямому ефірі на YouTube можна спостерігати за життям лелек, яких звуть Грицько й Одарка.


Афіша
У Смілу завітає Горовий, щоб презентувати свої книги

15 березня 2024, 14:30

2024 03 15 zustrПисьменник, режисер, волонтер співак та автор телепроекту «Служба розшуку дітей», Руслан Горовий приїде у Смілу, щоб презентувати свою збірку оповідань.