Наша електронна пошта:
smila.ua@ukr.net |
![]() Стрічка новин15 лютого 2019, 11:31 |
ЦікавоНа Черкащині зберігся унікальний будинок, який спроектував відомий київський архітектор (ФОТО, ВІДЕО)
"Нашу лікарню відкрили до річниці весілля місцевих поміщиків. Будував архітектор Городецький. Якщо зібрати всі витрати на неї, то за них можна було купити стадо із 2800 корів", - каже краєзнавець 61-річний Микола Якименко із села Мошни Черкаської області. Показує дерев'яний дім, створений українським архітектором Владиславом Городецьким. Входив до комплексу місцевої лікарні. Зараз він в аварійному стані.
Автор: Оксана Прітченко
"Владислав Городецький будував не лише у Києві. Багато працював у Черкасах та Умані. У нашому селі - єдина відома його дерев'яна споруда. Працював на замовлення родини Балашових, які володіли цими землями", - каже Микола Михайлович. Тримає папку з паперами. Показує історичні фото старих споруд Мошен та карту місцевості.
ХТО ТАКИЙ ГОРОДЕЦЬКИЙ В Україні він звів понад 30 будівель. Мав власний завод "Тон" із виготовлення бетону та цементу. Одна з перших його праць - тир і павільйон у садибі Київського відділу Імператорського товариства полювання. Найвідоміші проекти в Києві - його власний дім - відомий тепер як "будинок з химерами", римо-католицький костел Святого Миколая, будинок Національного художнього музею України та Караїмська кенаса на вул. Ярославів Вал. Роботи Городецького також є у Польщі та Ірані. У вільний час любив полювати - на Кавказі, Алтаї, в Ірані, Кенії, Монголії, Тибеті, Сибіру та Східній Африці. Екзотичну здобич дарував товариству полювання, а живих тварин - зоопарку. Був одружений із дочкою київського підприємця німецького походження Корнелією Марр. Для неї дизайнував вбрання та прикраси. Мали двох дітей. Помер 3 січня 1930 року від серцевого нападу. Похований в Ірані, де жив останні роки. На камені викарбувано польською: "Нехай йому чужа земля буде легкою".
Дерев'яний дім для лікаря архітектор Владислав Городецький збудував наприкінці ХІХ ст. у селі Мошни, що на Черкащині. Фото: Оксана Прітченко
ЯК АРХІТЕКТОР ОПИНИВСЯ У МОШНАХ
"Городецький дружив із Миколою та Катериною Балашовими. Приїздив до них на полювання. Катерина 1884 року успадкувала маєтності при містечках Мошни і Городище від дядька. Захотіла збудувати тут лікарню і школу для шляхетних дівчат. 1890-го замовила Городецькому проект лікарні. Того ж року почали заготівлю матеріалу. Архітектор був присутній на будівництві. Відкрили лікарню 9 листопада 1894 року. Обійшлася у 14 тис. рублів. Це були величезні гроші, за п'ять рублів можна було купити корову", - пояснює Микола Якименко. У комплекс лікарні входили поліклініка, дім для лікаря та пральня. В лікарні була операційна, чотири палати на 10 ліжок, кабінет лікаря, ванна, туалет і кухня. Працював один лікар, два фельдшери та стільки ж повивальних бабок. З тих будівель лишився дім лікаря та частина приміщення лікарні. Пральню розібрали - бо почала розвалюватись від вологи. На її місці звели двоповерховий цегляний корпус нинішньої медзакладу. Дім Городецького зведений у давньоруському стилі. Обов'язковий елемент - прикраси у формі стріл. Використали сосну. У спеку зі стін досі виділяється смола.
Автор: Оксана Прітченко
Автор: Оксана Прітченко
1880-го в Умані архітектор звів приміщення шестикласної чоловічої гімназії, у якій зараз агротехнічний коледж. А також - будівлю Вищого міського народного училища, що нині педучилище. У Черкасах за проектами Городецького зведені чоловіча гімназія (зараз музичне училище. - Gazeta.ua) та жіноча (за радянських часів був Будинок піонерів. - Gazeta.ua), громадський банк, в якому зараз розташовані редакції місцевих газет".
ХТО ЖИВЕ У ЛІКАРСЬКОМУ БУДИНКУ
У будинку Городецького у Мошнах живуть 2 колишні медсестри. Одна на пенсії за вислугою, друга - у декретній відпустці. Двері зачинені. На стук ніхто не виходить. За кілька хвилин від лікарні йде кремезний чоловік. Кишеню його футболки відтягує пачка цигарок. "Я тут чотири роки, маю іншу хату в селі. Моя дружина Тома Яківна була медсестрою. Живе тут 30 років. Зараз їздить підробляти на підприємство у Черкаси. Дітей не маємо", - говорить 55-річний Сергій Оніщенко. Працює різноробом. У хату не запрошує. Через вікно показує будинок всередині - висока стеля, дощана підлога, стіни у світлих шпалерах. У кутку вмурована маленька груба. "Піддержуємо порядок у середині. Хоч дім треба зовні ремонтувати. Дерево старе, північний бік гниє, - продовжує. - Три роки тому чотири сім'ї займали кімнати в домі – лікарі та медсестри. Але позвільнялися і виїхали. Робити за малу зарплату не хотіли. Зараз по сусідству живе молода медсестра, сьогодні поїхала до батьків". До будинку приїздять групи туристів. Місцеві краєзнавці проводять екскурсії. Жителі дому із туристами майже не спілкуються.
Автор: Фото надане Миколою Якименком Дім лікаря колись був оточений осокорами. Коли дерева струхлявіли, їх замінили вишнями
ЯК ЗБЕРЕГТИ ДІМ, ЯКОМУ БІЛЬШЕ СТОЛІТТЯ
Будинок Городецького не визнаний культурною чи історичною спадщиною. Перебуває на балансі Черкаської районної лікарні, каже сільський голова Мошен Богдан Шкарбута, 44 роки: "Останні років 40 юридично числиться як службове житло. До того персонал там теж проживав. Люди розуміють, що мають його тимчасово, тому не роблять капітальний ремонт. Сільська рада не має грошей на утримання будинку. Просимо, щоб обласна влада взяла його на баланс. Хотілося б облаштувати там краєзнавчий музей. Маємо одяг, кераміку, меблі. На реконструкцію потрібні 6 млн грн. Людей, які там зараз живуть, ніде поселити. Адміністрація лікарні говорить, що вони мають право жити у службовому житлі до смерті. Хоч юридично – це не так, бо будинок не приватизований", - каже голова сільради.
Автор: Оксана Прітченко
Джерело: "Газета по-українськи" ![]() |
Дійові особи
Останні коментарі
Авторизуватися через соціальні мережі: |
|||||
|