Наша електронна пошта:
smila.ua@ukr.net
logo
icon-top-follow icon-top-fb

Стрічка новин

Цікаво

Кандидат філологічних наук зі Сміли переконана, що українська писемність існувала до прийняття християнства

2017 11 09 пані люба9 листопада - значне свято – День української мови та писемності. Тож цього дня хочеться поговорити з людиною, яка добре знається на проблемах та особливостях рідної мови, розуміє її красу й милозвучність, знає вчених та письменників, котрі вивчають і популяризують нашу солов’їну. Це кандидат філологічних наук, доцент Університету сучасних знань (м.Київ), здобувач ступеня доктора філології, член Національних спілок журналістів і краєзнавців України, есеїст наша землячка Любов Дяченко-Лисенко.


  • Пані Любо, у Смілі багато як україномовних, так і російськомовних жителів. Не всі українці володіють державною мовою… Декому, на жаль, дуже складно її вивчити… То, може, не треба її знати? Яка сьогодні роль української мови?
    Українську мову треба знати обов’язково! Це аксіома! Я переконана, що фактор мови, державної мови, письменності, це один із факторів безпеки новітньої України. Це так само, як прапор, герб, славень, армія – це ознака державності, індивідуальності, особливості нації, її безпеки. Всі ці складові дуже важливі, але мова і писемність – одні з найважливіших. Особливо зараз, коли у нашій країні йде війна, коли триває наступ на нашу незалежність і державність.
    Пані Любо, що Вас найбільше вражає і цікавить в українській писемності і мові?
    Стосовно української писемності я хотіла б озвучити декілька позицій. Дуже довго серед фахових мовників панувала думка, що українська писемність не така давня, виникла після прийняття християнства. Але в мене завжди виникало питання: якщо на нашій території не було писемності до часів християнства, то як могла так швидко піднятись і розвиватись Київська Русь? І ось зараз я знаходжу багато відповідей на свої запитання. У дуже цінній і цікавій книзі «Історія України. Від давнини до сучасності» (м.Львів, видавництво «Світ», керівник наукової групи Юрій Зайцев) науково доводять те, що писемність існувала ще до прийняття християнства. Приклад – угода русичів з греками: «За договором 944 року вимагалося, щоб посли та купці з Русі пред’являли у Візантії спеціальні грамоти, підписані самим князем». Я свідомо збираю таку літературу, щоб доводити свою точку зору. Цікаво дізнатися, що у різні часи на території нинішньої України були знайдені різноманітні абетки. Їх класифікував В.Хитрук. Це були абетки скифів, грецька абетка, абетка етрусків (до речі, науковці розшифровують письмо етрусків, використовуючи саме український мовний ключ), латинську, велесову, а також вірменську, грузинську абетку, глаголицю тощо. Понад 20 різних абеток знайдено на території України в різні часи! Це значить, наші пращури мали високий рівень розвитку.
    Зараз з’явилась інформація, що предками українців були арії…
    У книзі «Космос древньої України» (м.Київ, 1992 р., упорядник В.Довгич) опубліковано статтю Лесі Українки про первісних арійців. Видатна письменниця також вважає, що орії-арії – є протоукраїнцями, тобто попередниками українців. Цікаво, що у нашого дисидента Івана Дзюби є книга «З криниці літ», у статті «Доля мови – доля народу» мені особливо подобається цитата: «… хочеться нагади знаменний історичний факт: автор першої граматики живої української мови (1805 рік) Олексій Павловський мотивував потрібність своєї праці тим, що мова ця ось-ось зникне, і треба поспішати зафіксувати для історії її риси. Минуло майже вже два століття. Українська мова не зникла. На ній створено величезний корпус літературних і наукових текстів. Її визнано рівноцінною в сім’ї мов народів світу, прийнято в сім’ю розвинених писемних мов. Нині їй надано статус державної в незалежній Україні. Але глибока тривога забуття і майбуття української мови, яка не зникла протягом цих двох століть, не зникла й сьогодні, - навпаки, хоч як це парадоксально, набрала нової гостроти і гіркоти...»
    Наша мова унікальні і багатогранна, її потрібно вивчати і нею насолоджуватись.
    Хоча, наша мова має нелегку долю, як і сама наша Україна. Я шаную творчість нашого земляка Василя Захарченка – патріота, черкащанина, лауреата багатьох премій, зокрема, лауреат національної премії України імені Т. Шевченка, премій імені Ю.Яновського, А.Головка, імені Олекси Гірника. Так ось, у книзі «На камені рідного слова» він пише: «Чи знаємо ми свою творчу еліту минулих років? Чи відчуваємо її внесок в українську ноосферу, яка є запорукою духовного безсмертя нашої нації?» Я б хотіла, щоб ми знали своїх видатних земляків. Коли я чую салоган «Черкащина – земля Тараса і Богдана», хочеться нагадати: шановні друзі, у нас ще є Тодось Осьмачка! Це геніальна постать! Людина пройшла складний життєвий шлях і залишила нам у спадок свої твори. Друзі, Черкащина – це також земля Тодося. Він теж заслуговує на велику повагу і на вивчення, аналіз його творчості на філологічних кафедрах та на гідне місце у свідомості народу. Я ціную літературні твори Тодося Осьмачки. Але найулюбленіший - це вірш «Україна», зокрема, ці рядки:
    Оце такая в тебе
    матінка,
    В руці Господній
    Україна,
    Синьонебая!

  • Ось бачите, як наші видані земляки люблять українску мову! Цьому треба повчитись! І нам є за що пишатися рідною мовою. Наприклад, у книзі Михайла Чугуєнка «Україна, яка шокує» є лист Роксолани до турецького султана. Аналіз цього листа свідчить про високий рівень освіченості українців, і особливо жінок-українок. Такий важливий гендерний аспект!

 

2017 11 09 фото1

 

Тут також треба згадати відомого листа-відповідь козаків турецькому султанові. Яке там багатство української лексики тих років! Який колорит! Як можна не закохатися в таку мову?

 

2017 11 09 фото2

 

Дуже важлива частина новітньої української писемності пов’язана з діяльністю українських націоналістичних організацій. У них вся документація велася українською мовою. Володимир Сергійчук у книзі «Український здвиг: Наддніпрянщина. 1941-1955» - багато пише про цю проблему, її ще треба досліджувати, і для нас це тим цікаво, що націоналістичний рух був широко поширений на території Черкащини.
Українську мову знищували у всі часи. У книзі «Українська мова у ХХ сторіччі: Історія лінгвоциду» (за ред.Лариси Маценко) подано реєстр репресованих слів. Лінгвоцид – це знищення мови. У ті часи було знищено частину питомої української лексики, вилучено з активного вжитку, власні українські слова заміняли іноземними. Це великий удар для української мови, це шок, який вона пережила.


  • Пані Любо, і все ж хочеться задати Вам провокаційне запитання. Як Ви ставитесь до того, що зараз, коли у країні йде війна, деякі наші громадяни наполягають на тому, що треба піднімати теми, які нас об’єднують, а не роз’єднують. Не всі уміють говорити українською мовою… Мовляв, неважливо, якою мовою розмовляєш, головне, що любиш Україну…
    Як це - не важливо якою мовою розмовляєш? Мова – це дуже важливо! Так сталося, що у дитинстві я жила з батьками у Туркменістані. Мене мої мама й тато казали, що, якщо ти хочеш, щоб тебе поважали люди – треба знати звичаї, традиції, мову, видатних людей тієї землі, на якій ти живаєш. І я декілька років у середній школі вивчала туркменську мову та літературу, у мене досі є такі книжки та словники, які унікальні навіть для туркменів. Я вдячна батькам за цю життєву науку. Мої однокласники та місцеві жителі ставилися до мене з повагою. Ми спілкуємось і досі у соціальних мережах. Вивчити державну мову - це фактор розвитку людини. Як це може бути неважливим? Це надзвичайно важливо! Я вчилась у Душанбинському педінституті ім.Т.Г.Шевченка (Таджикістан). Уявляєте? У нас проводили березневі свята, присвячені Тарасові Григоровичу. Керувала проведенням свят наша землячка черкащанка – доцент Інна Зіновіївна Тарасинська. Я й зараз товаришую з однокурсником Ісломом Давлатмамадовим, він живе на Памірі, у м.Хорог. Спілкування з ним для мене дуже важливе як для науковця. Я переконана, що українська мова – одна з найдавніших мов світу. І навіть древні памірські діалекти допомагають довести, що наша українська мова прадавня, бо українська мова та памірські діалекти – це індоєвропейські мови.
    Щоб б Ви порадили тим, хто хоче вивчити українську мову?
    Порадила б читати і слухати Олександра Авраменка. Його ім’я є одним з найуспішніших брендів сучасної лінгвістики. Я радію його успіхові і тому, як він пропагує правильну українську мову. І взагалі я радію успішним краянам. Хочу, щоб ми були нацією успішних українок і українців.


Розмову вела Ольга Соловей.

scroll back to top

Дійові особи

Сергій Таран

таран

Ми вимагаємо розслідування злочину проти Сміли 

Віктор Федоренко

Федоренко1

За що хотів звільнити директора КП «Комунальник»

 

Любов Здорик

здорик

 

Про повернення Сергія Ананка на посаду

  

Авторизуватися через соціальні мережі:

 
Політика
Смілянські депутати обрали секретаря міської ради – ним став податківець Костянтин Синьогуб

20 листопада 2017, 15:52

2017 11 20 сесСьогодні відбулось чергове 55-те засідання сесії Смілянської міської ради сьомого скликання.


Економіка
Нарахування «зимової» субсидії

18 жовтня 2017, 16:33

2017 10 17 субсВ Україні офіційно розпочався процес розрахунку розміру зимової субсидії. У жовтні управління соціального захисту населення автоматично розрахують розмір допомоги на опалювальний сезон


Суспільство
13-річна школярка-сирота зі сміли негайно потребує допомоги

18 листопада 2017, 10:57

2017 11 18 допомогаСмілянці Каріні Сігуновій тільки-но виповнилося 13 років, але випробування, яке підготувало їй життя занадто тяжка ноша для маленької дівчинки


Цікаво
Сьогодні – Михайлів день

21 листопада 2017, 14:32

2017 11 21 мих21 листопада - Михайлів день, за яким в народі визначали, якою буде погода аж до дня Святого Миколая - 19 грудня.


Афіша
Творча зустріч Андрія Кокотюхи з черкащанами – 7 грудня

22 листопада 2017, 18:30

2017 11 22 КокотюхаУсім, хто захоплюється творчістю українського письменника та сценариста Андрія Кокотюхи, повідомляємо, що на 7 грудня запланована його зустріч з читачами у Черкасах