Наша електронна пошта:
smila.ua@ukr.net
logo
icon-top-follow icon-top-fb

 

Agro robota

 

Стрічка новин

Авторизуватися через соціальні мережі:

 

 

Смілянська міська лікарня потребує донорів для поповнення банку крові

Смілянська міська лікарня потребує донорів для поповнення банку крові

На сайті Смілянської міської ради опублікували потребу у донорах крові

Вночі над областю збили 6

Вночі над областю збили 6 "шахедів", одну крилату ракету, є влучання по об'єкту енергоінфраструктури

Практично всю ніч ворог тероризував нашу область з повітря. Частину атак нашим оборонцям вдалось відбити. На щастя, люди не постраждали.

Районна поліція знайшла неповнолітню Марію Кононенко

Районна поліція знайшла неповнолітню Марію Кононенко

Правоохоронці розшукали малолітню Кононенко Марію, яка зникла у Черкасах.

Йтиме дощ, подекуди з грозами

Йтиме дощ, подекуди з грозами

У найближчу добу нестійку та вітряну погоду Черкащини формуватимуть атмосферні фронти із заходу, які проявляться дощами, вдень подекуди з грозами.

У нашому районі рятувальники ліквідували 2 пожежі житлових будинків

У нашому районі рятувальники ліквідували 2 пожежі житлових будинків

За минулу добу, 26 березня, на території нашого району рятувальники ліквідували дві пожежі у житлових будинках.

В обласному кардіоцентрі відремонтують операційну

В обласному кардіоцентрі відремонтують операційну

Під час пленарного засідання 23-ї сесії депутати підтримали рішення про надання обласному кардіологічному центру дозволу на ремонт операційної на...

У ніч з 30-го на 31 березня о третій годині ночі переведіть годинник

У ніч з 30-го на 31 березня о третій годині ночі переведіть годинник

Україна цьогоріч перейде на літній час у ніч з 30-го на 31 березня о третій годині ночі за київським часом.

Смілянська прокуратура повернула у державну власність Успенський собор

Смілянська прокуратура повернула у державну власність Успенський собор

За позовом Смілянської окружної прокуратури Черкаської області суд зобов’язав Київську митрополію УПЦ (МП) повернути в державну власність...

 

Ukraine

 

Шалене кохання Тодося Осьмачки

75 років тому смілянський поет до божевільного шалу закохався в ігуменю жіночого монастиря, яка не витримала його залицянь і втекла геть.

 

З ПСИХІАТРИЧНОЇ ЛІКАРНІ ОСЬМАЧКУ ВРЯТУВАЛИ …НІМЦІ
2017 03 05 осм1Він довго йшов бурхливою житейською дорогою, вщент наповненою болем і стражданнями. Але особливу цікавість для істориків та літературознавців становить львівський період поетового життя.
Тодось Осьмачка з’явився у Львові навесні 1942 року. За іронією долі його від сталінських катів у білих халатах врятували …німці. До нападу Гітлера на Радянський Союз поет перебував у Кирилівській психіатричній лікарні в Києві. Коли до української столиці наблизилися німецькі війська, медперсонал розбігся хто куди, а звільнений поет пішки відправився на Черкащину – у рідне село Куцівку.
Яким чином він дістався до Львова – невідомо. Друзі та колеги по перу допомогли Осьмачці облаштуватися на новому місці. А згодом відправили на відпочинок до маленького польського містечка з красивою назвою Криниця, щоб поет зміг хоч трохи залікувати свої душевні рани, завдані радянським режимом.
Його поселили у найкращому пансіоні міста – на фешенебельній віллі «Патрія». Тодось Осьмачка відразу привернув до себе увагу. Високий чоловік із синіми очима мав на вигляд років під п’ятдесят. Практично ні з ким не спілкувався, весь вільний час проводив досить специфічно – або блукав в горах, або тихо просиджував у своїй кімнаті. Українці, які мешкали у «Патрії», зустрічалися з ним тільки в їдальні й були заінтриговані дивним сусідом. Поступово поета вдалося залучити до спілкування, і він іноді грав з іншими чоловіками в карти та ходив пити пиво.
В цей непростий період його життя з Тодосем Осьмачкою відбулася дивовижна пригода – він зустрів жінку своєї мрії і безтямно закохався. Закохався так, як ніколи з ним не було ні до того, ні після того. Закохався до шаленства і неймовірних душевних мук!
Це глибоке почуття наклало свій відбиток на його розколоту підсвідомість, на його зранену стражданнями й людською жорстокістю психіку. Він міг вилікуватися й злетіти над буденністю, але знову розчарувався – в жінках, в собі, в цьому байдужому до нього житті, в коханні. І заплутався в покрученому лабіринті свого внутрішнього світу.

 

НЕСКОРЕНА ІГУМЕНЯ
2017 03 05 осмМати Йосифа, ігуменя монастиря Сестер Студиток у Львові, теж приїхала у Криницю й на свою біду поселилася в «Патрії». Колись в миру вона носила ім’я Олена Вітер, жила і навчалася в Києві. До речі, патріотично налаштована дівчина дружила із тими студентами, які потім пішли під Крути і полягли за незалежну Україну. Разом із матір’ю втекла від більшовиків до Львова, де закінчила гімназію і присвятила себе служінню Богу.
«Вона була милої зовнішності, мала великі наскрізь проникливі чорні очі, культурна, весела, дотепна, поетичної вдачі, мала гарний голос, повна посвяти і жертви», – згадувала сестра Олімпія.
А черниця Свято-Покровського монастиря ордену Теодора-студита сестра Хризантія пізніше розповідала: «Це була дуже енергійна, гарна, вольова жінка з яскравими променистими очима! Надзвичайно добра серцем, вона обнімала зразу всіх, усім давала втіху...».
Не закохатися в неї було просто неможливо, і блукаючий поет відразу відчув на собі енергетичний вплив цієї незвичайної й духовно багатої натури.
За часів радянської окупації Львова ігуменю Йосифу заарештували, а потім піддали жорстоким тортурам, намагаючись «вибити» з неї свідчення проти митрополита Андрія Шептицького. Під час цих допитів жінка трималася надзвичайно мужньо. Її били, ґвалтували, запалювали на ній одяг і погрожували спалити живцем, – і все дарма! Вона нічого не підписала і нікого не видала сталінським катам.
Ось що вона розповідала свого часу сестрі Олімпії: «До нашого монастиря прийшли з револьверами агенти НКВС – 8 чоловіків і одна жінка. Кинулися на мене, почали шарпати, здирати рясу й лаяти: «Скинь це ти, сволоч митрополича, сволоч петлюрівська! Ми тебе переодягнемо й пересвятимо». Мене завезли до будинку НКВС на Пеличенській вулиці. О восьмій вечора взяли на допит, що тривав до четвертої години ранку. Слідчі змінялися тричі, й кожен із них вимагав, щоби я «призналася». Ставили мені три запити: чим я провинилася супроти совєтської влади? Відколи належу до Організації українських націоналістів та які зв’язки маю із закордоном? Де сховала зброю? Я, очевидячки, заперечувала всі ці закиди…
Тягали мене за волосся, били головою об мур, кулаками в лице… Били то гумовою, то залізною палицями, видирали волосся, викручували руки. Одного разу бухнула мені вустами кров. Енкаведист схопив брудну ганчірку, що лежала коло сплювачки, і запхав мені її до вуст. Згодом силою витяг ганчірку, відкрив мені вуста і сплюнув до них своє харкотиння. Від дня арештування мене допитували 47 разів і при кожному катували. Раз везли мене з тюрми на допит і питали, чи хочу я самостійної України. Сказала, що так. Тоді кинули в льох, де мене обскочили щурі. Потім знову взяли в кімнату до слідчого, скинули з мене сорочку й дротом пустили електричний струм по тілу…».
Її повинні були розстріляти. Але не встигли – Львів захопила німецька армія. З тюрем та підвалів НКВС звільнили всіх в’язнів, в тому числі й уперту ігуменю. Митрополит відразу відправив матір Йосифу до Криниці підлікуватися і відпочити від пережитих жахів. Ось так вона опинилася на віллі «Патрія».
Саме тут доля звела жінку із напівбожевільним поетом, який потім став гордістю України. Вони зустрілися всього на один день, і пішли далі різними шляхами, але вогонь кохання до цієї жінки не згасав у душі Тодося Осьмачки до останніх його днів.

 

ПОЕТ НАМАГАВСЯ ЗВАБИТИ ПАНІ ЙОСИФУ СЕРЕНАДАМИ
Все трапилося у їдальні пансіонату. Ігуменя Йосифа опинилася за одним столом із Осьмачкою. Поет був вражений красою жінки і здивований тим, що вона родом із Києва. Він якось ожив і почав вести світську бесіду. Неодноразово повторював, що вони земляки, і навіть запропонував ігумені випити з ним по чарці на ознаменування такого, на його думку, важливого факту.
Пані Йосифа відмовилася, і Тодось розгубився, адже він зовсім відвик від жіночого товариства і не знав, як себе поводити. В покаліченій жорстокою реальністю душі поета завжди бриніла якась неземна туга за тією єдиною жінкою, яка несподівано зустрінеться йому і відігріє змучене стражданнями серце.
Осьмачка запропонував ігумені зустрітися ввечері й прогулятися парком. Звісно, жінка не погодилася. Це не зупинило закоханого поета, і він потім похвалився іншим чоловікам, що пише вірш про черницю. Очевидці поетового залицяння з цікавістю спостерігали, чим закінчиться ця дивовижна історія кохання.
Ситуація справді екстравагантна – психічно неврівноважений поет запалився еротичними почуттями до суворої монахині, такої далекої від ніжних стосунків, як сам Тодось від релігійного фанатизму.
Під вікнами львівської ігумені Осьмачка починає співати …серенади! Інші жінки намагалися відмовити його від цієї затії, але даремно. Невідомо де закоханий чоловік роздобув бандуру і проникливо заспівав: «Карії очі, чорнії брови…». Кажуть, що співав він справді чудово і голос мав гарний. Результат цього театрального дійства був дещо несподіваний для Тодося. Пані Йосифа не витримала його залицянь і вранці наступного дня швиденько залишила віллу «Патрія».
Повернувшись до Львова, жінка висповідалася митрополиту й розповіла йому про кохання Осьмачки. На це Шептицький начебто відповів: «Він хоч і світська людина, але великий поет…».
«Трепетна надія на щастя поманила й щезла. Очевидно, в його душі стало німо й порожньо, як на згарищі,» - характеризує стан поетової душі письменник Михайло Слабошпицький.
А літературознавець Ольга Вітошинська так писала про завершення поетового роману: «Наступного ранку всі криницькі українці вельми здивувалися, коли довідалися, що мати Йосифа ще вдосвіта від’їхала до Львова, не тільки не закінчивши, але навіть не розпочавши свого лікування…».
На думку біографів Тодося Осьмачки, ігуменя Йосифа залишила в душі поета набагато глибший слід, ніж інші його жінки, разом узяті. Ця монахиня була в його пам’яті недоторканною. На той час пані Йосифі було 38 років, а поет був на дев’ять літ старший. Пізнє кохання завжди найсильніше, мабуть тому, що гостріше відчуваєш нездоланний плин часу і насолоджуєшся кожною миттю такого невловимого щастя.
Як пізніше згадувала Ольга Вітошинська, Осьмачка був просто приголомшений таким швидким від’їздом ігумені. З горя й туги він виплеснув на папір весь свій нерозтрачений еротичний шал:
Я лиш про неї думав при зірницях,
Мов про щасливий страшно гріх,
І чув, як пристрасно її спідниця
Шуміла щось про чари ніг…
Ось так, не розпочавшись, і закінчилося неземне поетове кохання. Не було любовних утіх та спокійного сімейного щастя! І не могло бути.
Неможливо уявити, як склалося життя нашого видатного земляка, якби в нього було і взаємне кохання, і нормальна сім’я. Осьмачка важко сходився з людьми, і порозумітися з коханою жінкою було б для нього надто проблематично. Вона могла бути постійною жертвою його химерної психіки й ексцентричних звичок. Лікар Марія Кейван, близька знайома Тодося Осьмачки в сорокові роки минулого століття, якось зауважила, що поет не був створений для подружнього життя. Він був приречений на самотність, але сам того, напевне, не розумів.
«Він ніс у собі глибоко усвідомлене відчуття своєї трагедії. Мабуть таке відчуття наближає людину до божевілля,» – зауважує Михайло Слабошпицький.
А професор ЧНУ імені Богдана Хмельницького Володимир Поліщук додає: «Важко уявити і стан душі митця, пригніченої незмінною самотиною серед маси людей, самотиною, до якої, проте, поет прагнув сам… Такий уже в нього був характер. Вірніше, таким непривітним зробило поета немилосердне життя».
Так, життя було занадто жорстоким до Тодося Осьмачки, але воно подарувало поетові дійсно шалене кохання, яке залишило в його зраненій душі дуже глибокий слід і хоч на коротку мить, але дало йому відчути, що це таке – справжнє щастя…

Вадим НІКІТІН

scroll back to top

Додати коментар

 

Захисний код
Оновити

t me

 

Дійові особи

Ігор ТАБУРЕЦЬ

Про роботу на обороноздатність країни

 

 

Олена МОНОВА

Про те, що війна завжди повертається туди, звідки прийшла

 

Марина ДАНИЛЮК-ЯРМОЛАЄВА

 

 

Про суть «мирних угод» в Стамбулі

 

 
 
Політика
Негайного відкриття реєстру декларацій не буде

06 вересня 2023, 17:32

2023 09 06 radaВчора Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 9534, яким відновлюється електронне декларування. Однак негайного відкриття реєстру декларацій не буде. За цю правку народні депутати не проголосували.


Економіка
Чого чекати від посівної-2024 та яким буде врожай

19 березня 2024, 17:41

Наприкінці лютого в Україні стартувала посівна кампанія. Станом на початок березня ярими зерновими вже засіяли 68 тис. гектарів у 12 областях


Суспільство
Смілянська міська лікарня потребує донорів для поповнення банку крові

29 березня 2024, 10:33

2024 03 29 donorНа сайті Смілянської міської ради опублікували потребу у донорах крові


Цікаво
Пацієнт "залізних легень" провів в апараті понад 70 років

28 березня 2024, 17:31

2024 03 28 legeniУ США у віці 78 років помер Пол Александер — один з останніх пацієнтів "залізних легень". Він провів в апараті понад 70 років — BBC.


Афіша
За ініціативи AI HOUSE у Львові відбудеться Generative AI Spring School для ML-спеціалістів

19 березня 2024, 16:35

2024 03 19 gener1Завдяки спільним зусиллям AI HOUSE та Факультету прикладних наук Українського католицького університету у Львові запрацює школа з генеративного штучного інтелекту. Навчальний курс триватиме з 11 по 16 березня.